Доступність посилання

ТОП новини
22 Вересень 2019, Київ 07:03

Майдан спробували «перефарбувати», кризу спробують подолати


Мітинг прихильників Партії Регіонів на Майдані Незалежності у Києві, 3 квітня 2009 р.

Київ – Акції протесту, організовані Партією регіонів, завершилися тимчасовим порозумінням. Проурядові сили та опозиція досягли згоди найближчого сесійного тижня розглянути в парламенті антикризові заходи. Відтак депутати-«регіонали» розблокували парламентську президію. Між тим, експерти та представники інших політичних сил сумніваються у результативності розгляду антикризових законопроектів. І це при тому, що принципових розбіжностей в антикризових кроках у влади та опозиції ніби немає.

3 квітня Партія регіонів вивела на вулиці Києва близько 20 тисяч учасників акції протесту. Багато з них були звезені (взагалі, все відбувалося дуже організовано) з інших областей.

Попервах вони пікетували будівлі центральних органів влади, а потім їх повели на майдан Незалежності. У виступах оратори наголошували: на цьому Майдані ця влада народилася, цей Майдан має її й «поховати».

Цього ж дня депутати від Партії регіонів розблокували президію Верховної Ради. За словами «регіоналів», вони домоглися, що першого ж пленарного дня першим питанням буде розглянута антикризова програма та зміни до держбюджету.

Антикризові парадокси

На думку політолога Костя Бондаренка, акцію «Кризі – стоп! Владу – у відставку!» навряд чи можна назвати вдалою.

«Акція була непродуманою і з великою кількістю знаків питання, – каже він. – Незрозуміло було, чого вони домагаються: чи відставки цього уряду, чи оприлюднення програми антикризових заходів. Здається, що Партія регіонів просто нагадала про своє існування і провела пробу сил перед виборчою кампанією», – вважає політолог.

Що ж до перспектив розгляду антикризових заходів, то наразі їх результативність виглядає доволі сумнівно.

Депутат із групи «За Україну!» Ксенія Ляпіна каже, що «поки що не бачила жодної логічної пропозиції». «Опозиція запропонувала деякі напрацювання ще свого уряду, які не були реалізовані. Деякі з них логічні, але антикризовими заходами це назвати навряд чи можна», – наголошує депутат.

«Але чому цього не зробив уряд, мені не зрозуміло. Бо урядовий антикризовий проект немає нічого спільного з антикризовою програмою. Це радше передвиборна програма!» – додає вона.

Боротися з кризою так, щоб перемогти на виборах

На думку експертів, влада та опозиція могли б напрацювати спільні антикризові підходи. Бо якщо в політичних питаннях між владою та опозицією є серйозні розбіжності (питання другої державної мови, вступ до НАТО тощо), то в економічній та соціальній площинах є багато спільних підходів.

Проте визначальним тут є не спільні економічні підходи, а наближення президентських виборів. За таких умов політичні сили запрограмовані на протистояння з перекладанням відповідальності одне на одного, каже керівник економічних програм Центру імені Олександра Разумкова Василь Юрчишин.

Схоже, що реально боротися з кризою влада почне лише після президентських виборів. До того часу порозумітися політикам буде складно.

(Київ – Прага)
  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    Співпрацюю з Радіо Свобода, був кореcпондентом і редактором (2008–2017), зараз веду програму «Історична Свобода». Спеціалізуюсь на політиці та історії. Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники».

Дивитись коментарі (2)

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG