Доступність посилання

ТОП новини
21 листопада 2019, Київ 17:53

Негативне сприйняття Росією «Східного партнерства» є проблемою самої Москви – представник чеського МЗС


Брюссель – Посилена співпраця Євросоюзу та держав-учасниць «Східного партнерства» офіційно розпочнеться після саміту, що має відбутися у Празі через три дні. Представники Чеської республіки, що наразі керує Радою ЄС, сьогодні дали деякі пояснення стосовно того, що саме передбачає ця ініціатива. Вони також інформували, які сигнали Європа надсилає Москві та дали пораду, як Україні владнати свою внутрішньополітичну кризу.

Дан Коштовал, представник чеського міністерства закордонних справ, директор департаменту східних та північних держав, повідомив, що саміт «Східного партнерства» складатиметься з двох частин.

Перша присвячена переговорам Євросоюзу з головами держав, урядів та чільними представниками 6 східних сусідів. Учасники саміту від України, Білорусі, Молдови, Азербайджану, Вірменії та Грузії мають висловити свою думку щодо пропозицій Європи з економічної інтеграції, політичної асоціації та багатостороннього співробітництва.

У другій частині саміту розглядатимуть питання боротьби з економічною кризою у рамках ініціативи «Східного партнерства», що може посприяти у подоланні економічного спаду у країнах Сходу Європи та Південного Кавказу.

«Ніхто не надсилає Москві жодних сигналів»

Зважаючи на насторожену та критичну реакцію Кремля на схему стосунків, обумовлених «Східним партнерством», Дан Коштовал зазначив, що «ніхто не надсилає Москві ніяких сигналів. Ми надсилаємо сигнали Києву, Баку, Єревану, іншим столицям. І в цьому немає нічого «антиросійського». Хіба що цим ми хочемо заявити, що Європа бажає (поглиблених) стосунків із Україною чи, скажімо, з Азербайджаном. І це абсолютно законно, адже Москва теж має стосунки з Києвом чи Баку».

Росія та Туреччина, що не включені до списку учасників цієї польсько-шведської ініціативи, підтриманої іншими країнами співдружності, матимуть все ж змогу долучитися до «партнерства» як треті країни. Хоча і така пропозиція не викликає великого ентузіазму у російських лідерів.

«Ми не залишаємо ніяких недомовок, – каже на таку реакцію Москви представник Чехії. – Відомо, що Москва дуже настирлива й негативна щодо «Східного партнерства». Але, чесно кажучи, це російська, а не наша проблема, бо саме вони дивляться на світ, немов через збільшувальне скло. Євросоюз цього не робить, і тому ми передбачили ще й пункт про участь третіх країн. Якщо ж вони будуть відвертатися від цих пропозицій, то це тільки їхні проблеми».

Фінанси і візи

Фінансування «Східного партнертства» у розмірі 600 мільйонів євро було погоджене всіма країнами Євросоюзу на останньому саміті Ради ЄС. Причому, ця сума – лише початковий крок. До неї додасться ще й фінансування з 12-мільярдного бюджету, ще раніше передбаченого для всієї Європейської політики сусідства. Наприклад, 494 мільйони почнуть надходити до України вже з наступного року.

Інше важливе питання, що має вирішитися за допомогою «Східного партнерства», – безвізовий режим із Євросоюзом.

Проте, як зазначає представник чеського головування, для того, щоб щось отримати в цьому сенсі, країнам слід починати з конкретних дій, а не обмежуватися вимогами до Євросоюзу.

«Всі 6 країн вимагають безвізового режиму, але жодна з них не йде далі розмов. Тож ми намагатимемося встановити баланс у цьому питанні. Але звичайно, насамперед, ми спробуємо переконати наших східних партнерів, що спершу слід діяти, а вже потім вони можуть щось отримати», – каже Дан Коштовал.

Взяти участь у саміті з боку Євросоюзу виявили лідери Німеччини, Італії, Іспанії та інші. Від країн-учасниць акредитації отримали Віктор Ющенко (Україна), Михаїл Саакашвілі (Грузія), Серж Сарґсян (Вірменія), Ільхам Алієв (Азербайджан). Президенти Білорусі Олександр Лукашенко та Молдови Володимир Воронін, за словами організаторів саміту, не виявили бажання особисто приїхати до Праги, тому надішлють своїх представників.

Чи приїде Тимошенко?

Непідтвердженою також залишається участь українського Прем’єра Юлії Тимошенко. Через непорозуміння між українськими лідерами, представники Європи не раз намагатися виступати посередниками, проте, за словами Дана Коштовала, подальші подібні посередницькі місії Європи більше не вважають вдалою ідеєю.

Він каже, що Європа намагалася бути посередником для вирішення внутрішньополітичних проблем ось уже упродовж 4 років. «Це внутрішня українська проблема, – переконаний Дан Коштовал. – На мою думку, українцям слід змінити Конституцію, щоб створити кращі відносини між різними гілками влади. Тільки це сприятиме стабілізації української внутрішньополітичної ситуації».

Дивитись коментарі (1)

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG