Доступність посилання

ТОП новини
22 Вересень 2019, Київ 19:02

Чи прийшов час податковій амністії?


Гості Свободи: Микола Катеринчук , народний депутат (НУ-НС) та Костянтин Кузнецов, незалежний економічний експерт

(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)

Інна Кузнецова: Якраз напередодні травневих свят уряд затвердив до подачі у ВР законопроект з такою складною назвою, як «Про особливий порядок декларування доходів, з яких не сплачені податки, збори, обов’язкові платежі до бюджетів і державні цільові фонди».

Цей законопроект, розроблений Мінфіном України. Власне, цим документом передбачається проведення так званої податкової амністії.

Що ж це таке? Навіщо це потрібно? Чому саме зараз?

Пане Катеринчук, наскільки ВР може піти на ухвалення подібного законопроекту?

Микола Катеринчук: Перш за все треба сказати, що (слово незрозуміле) законопроекти з’являлися у ВР. В тому числі Податковий кодекс, який ми пропонуємо Європейською партією України. Так само розділ має «податкова амністія».

Микола Катеринчук
А це не нова процедура лібералізації все ж таки податкового законодавства, не дивлячись на політичні аспекти, різні аспекти, про які говорив пан Лановий. Але в інтересах суспільства це все ж таки більш позитивний крок, ніж крок кон’юнктурний.
Микола Катеринчук: Світова історія суспільства відома податковими амністіями в різних країнах. І за останні 10 років провели таку амністію більше 10 країн.

Я думаю, що якщо з’явиться такий законопроект, то він буде підтриманий, бо це буде першим кроком щодо напрямку зменшення податкового навантаження. Тому що світова історія суспільства відома податковими амністіями в різних країнах. І за останні 10 років провели таку амністію більше 10 країн.

- Про історію трохи згодом. Досвід історичний ми знаємо...

Тобто, Ви ще самого законопроекту не бачили?


Микола Катеринчук: На таку тему останній законопроект розглядався у ВР. Єдине, що він був не від уряду. Він набрав трохи менше 10 голосів, щоб бути реалізованим у першому читанні навіть.

Там була запропонована ставка, яка, я думаю, нікого не влаштовувала щодо амністування. І там було поставлено достатньо з юридичної точки зору неграмотно адміністрування цього процесу.

- Яка ставка, з Вашої точки зору, здатна влаштувати тих людей, які легалізували б ці доходи?

Микола Катеринчук: Тут, перш за все, треба не увійти в протиріччя зі ставкою оподаткування доходів фізичних осіб.

Якщо на сьогоднішній день вона є 15%, то уявіть собі людей, які чесно сплачують ці податки, а тут з’являється в середині року можливість не сплачувати, а сплатити під 4% чи під 6%.

Взагалі-то ставка регулюється і от те, що є в урядовому законопроекті, то це прогресивна ставка. Це нова ідея для України, але не нова для світу. Я вважаю, що вона достатньо є стимулюючою.

Я думаю, що зараз в разі широкої кампанії інформаційної все ж таки мета може бути досягнута, в тому числі й можна буде отримати додаткові джерела фінансування державного бюджету. Але все ж таки треба не забувати, що сьогодні «перегріта» економіка саме податковим тиском.

- Пане Кузнецов, наскільки реально, що зараз люди… Будемо думати, що все це буде дуже добре, ВР навіть не 10 голосів, а 226 голосів дасть за ухвалення цього законопроекту. Наскільки реально, що це призведе до того, що бізнесмени-«тіньовики» будуть легалізовувати свої капітали?

Костянтин Кузнецов: Достатньо поглянути на дві принципових речі, які ставлять під сумнів цей процес.

Костянтин Кузнецов
По-перше, якщо ми подивимося на досвід інших країн, то там навпаки активізація процесу надходження коштів до бюджету відбувалася саме останні місяці, навіть тижні. Тобто, це така дискретна шкала, яка буде мати підвищення під кінець цього терміну, навряд чи спрацює. Тобто, люди, які будуть вагатися, чи платити, чи ні, насамкінець передумають, тому що ставка буде надвисокою для цього.

По-друге (може, це й головніше є), цей процес не може початися за півгодини чи за день, чи за тиждень. Якщо держава хоче ефект мати від такого закону, то їй потрібно провести певний час на пропаганду, скажімо так. Тобто, робити певну кампанію державну за державні кошти, яка буде розповідати, на яких умовах, як це буде відбуватися.

Тому, якщо ми кажемо про якусь перспективу, то воно можливо, напевне, тільки аж у наступному році, не в цьому.

- Як відомо, гроші люблять тишу. Передвиборний час явно не час для того, щоб проводити такі акції. Можливо, це все-таки пов’язане з якимись передвиборними закликами уряду або можливістю сказати потім, що ми хотіли, але нам не дали. Можна так вважати?

Костянтин Кузнецов: Я вважаю, що дуже велика частка правди є у Вашій гіпотезі, оскільки, як ми зазначили, це дуже тривалий процес. До речі, в інших країнах це є 1,5-2 роки, як правило, такі терміни встановлюються.

Певний пошук додаткових джерел для бюджетних надходжень уряд робить. Оскільки ми знаємо, що сьогодні на руках у населення дуже велика частка грошей, а треба братися якось за гроші МВФ, щоби забезпечити там виплату пенсій і таке інше.

Тому це слід розглядати як певні дії уряду, які спрямовані на розширення доходної частини бюджету. Але ж ці кроки трошки запізнилися…

- Але ж ми хочемо розширити кроки для наповнення бюджету сьогодні. А цей законопроект, якщо він навіть і буде ухвалений і пройде всі шляхи до затвердження і до оприлюднення, то це відбудеться не раніше 1 січня, надходження цих коштів.

Костянтин Кузнецов: Так. І навіть більше.

У нас є Бюджетний кодекс, який забороняє вносити зміни до податкового законодавства менше, ніж півроку до початку нового року, тобто вже цей термін буде спливати.

- Пан Катеринчук згадав про те, що є відповідні ставки, і що це має бути не більше, ніж ставка оподаткування з громадян.

Якою була б норма,за якої люди почали б легалізовувати свої доходи?


Костянтин Кузнецов: Я б так сказав, що нам потрібно це робити в комплексі, тому що просто задекларувати якісь новітні механізми, пов’язані з залученням навіть тих «сірих» чи тіньових коштів, то це так просто не робиться. Наприклад, ще потрібні якісь зміни стимулюючі, наприклад, у сфері приватизації, тобто щоб гроші надходили у вигляді, скажімо так, легалізації, але витрачалися б вони на приватизацію тих чи інших об’єктів.
Костянтин Кузнецов: Я казав би про 5%. Cаме за такою ставкою ми могли б розраховувати на декілька мільярдів гривень, щоб вони повернулися до бюджету …

Що стосується ставки по оподаткуванню таких коштів, то, напевне, все ж таки я казав би про 5%. Це була б така навіть плоска шкала, оскільки саме за такою ставкою ми могли б розраховувати на декілька мільярдів гривень, щоб вони повернулися до бюджету, то це достатньо є…

- Добре. Я – бізнесмен Іваненко чи Петренко. Я сплачую 15%, а Ви мені пропонуєте, як
незаконослухняній громадянці, сплачувати 5%. То чого ж я, громадянка законослухняна, маю платити 15%, а хтось незаконослухняний має сплачувати 5%? Як бути?


Костянтин Кузнецов: Тут є два моменти.

По-перше, не слід плутати, про які джерела доходів, які будуть у подальшому оподатковуватися, йде мова. Якщо людина працює на легальному підприємстві, на прозорому, де є бухгалтерія, де його доходи можна легко проконтролювати…

- Ні, ми не говоримо абсолютно про громадянина Іваненка, Петренка, який працює на легальному підприємстві. Ми говоримо про бізнес. Про великий бізнес.

Костянтин Кузнецов: Так я хотів завершити.

Слід розрізняти, про які доходи, що будуть легалізовувані.

От пан Катеринчук казав, що, наприклад, якщо людина платить 15%, а інша буде меншу ставку, то він не може сьогодні сплачувати одну суму, а завтра сказати, що я не буду платити, я буду платити по іншій ставці. Такого не буде.

Тобто, йдеться про ті кошти, які, напевне, є за кордоном. Напевне, ми про них кажемо. Це офшорні якісь операції, які дали змогу залишити ці кошти в фінансових установах закордоном. Саме про це буде йти мова.

І для таких операцій, для таких коштів потрібно таку ставку, як я вважаю, 5%...

(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)

Дивитись коментарі (1)

XS
SM
MD
LG