День хворого щороку припадає на іншу дату, бо відзначається у третю неділю після Великодня, у неділю Розслабленого, за церковним календарем.
День хворого незнаний серед українців
Серед українців День хворого не є відомим. І це при тім, що кожен 6-8-ий громадянин країни, згідно зі статистикою, почувається недужим. Церква звертає увагу суспільства до слабої людини, закликає до моралі медичних працівників, до співчуття і милосердя громадян до хворих людей. Цього року Святіший Отець приділив найбільше уваги саме нездоровим діткам, бо вони найнезахищеніші й найбезпорадніші, потребують великої опіки дорослих.
У неділю у греко-католицьких храмах молились як за хвору малечу, так і усіх недужих людей, тих, хто полегшує їм страждання і біль. Зокрема, у львівських шпиталях працюють священики – медичні капелани, зазначив отець УГКЦ Ігор Яців.
«Медичний капелан - це священик, який постійно працює в лікарні, проводить там богослужіння, духовні розмови, сповідає, причащає хворих, тобто служить, як священик на парафії. Але найважливіше, щоб це було покликання духовної людини працювати з хворими людьми», – каже отець Яців.
Хворіти сьогодні дуже дорого
Бути хворим в Україні – надто дороге «задоволення». Недужий чоловік, та ще й без грошей, по суті, відкинутий суспільством, не отримує належного медичного догляду, добротних ліків і співчуття. Про це говорили львів’яни:
«У нашій державі ставляться до хворих неналежно. Мені дуже шкода цих людей. Це великий гріх не надати допомогу хворій людині».
«Якби я була мільйонером, то допомагала б хворим, а якби працювала лікарем, ніколи собі б не дозволила ділити людей за категоріями, як це є в наших лікарнях, коли без грошей, то краще вмерти».
«Нам потрібна страхова медицина, повиганяти усіх тих працівників у міністерствах і Кабмінах, обласних радах і адміністраціях, де люди не знають, що роблять, а гроші направляти для хворих».
«Коли я хворію, то мені завжди допомагають діти, сама з пенсії не дам собі раду. Ліки дорогі, у лікарні за все плати».
«Я була у лікарні і мала гарний догляд медичного персоналу, люди були дуже чуйні і добрі».
У Львові в державних клініках встановлені чіткі розцінки
Нині для більшості громадян недоступні ліки, які удвічі-утричі подорожчали. Ба, більше, у Львові встановлені чіткі неофіційні ціни за медичні послуги у державних шпиталях і поліклініках, а тому не для всіх категорій громадян нині доступне якісне медичне забезпечення.
Громадяни України за тривалістю життя посідають передостаннє місце серед країн Європи, випереджаючи тільки Росію. Згідно з прогнозами ООН, уже через 20 років населення України становитиме близько 39 мільйонів. Тому так важливо, як стверджує чимало фахівців, якомога швидше запроваджувати страхову медицину.
А тим часом хворі люди у молитві й надії на здоров’я приходять до церкви і приїжджають до чудотворних місць, щоб вірою, силою молитви і заступництвом Святих побороти недугу, що не купується за жодні матеріальні статки.
День хворого незнаний серед українців
Серед українців День хворого не є відомим. І це при тім, що кожен 6-8-ий громадянин країни, згідно зі статистикою, почувається недужим. Церква звертає увагу суспільства до слабої людини, закликає до моралі медичних працівників, до співчуття і милосердя громадян до хворих людей. Цього року Святіший Отець приділив найбільше уваги саме нездоровим діткам, бо вони найнезахищеніші й найбезпорадніші, потребують великої опіки дорослих.
У неділю у греко-католицьких храмах молились як за хвору малечу, так і усіх недужих людей, тих, хто полегшує їм страждання і біль. Зокрема, у львівських шпиталях працюють священики – медичні капелани, зазначив отець УГКЦ Ігор Яців.
«Медичний капелан - це священик, який постійно працює в лікарні, проводить там богослужіння, духовні розмови, сповідає, причащає хворих, тобто служить, як священик на парафії. Але найважливіше, щоб це було покликання духовної людини працювати з хворими людьми», – каже отець Яців.
Хворіти сьогодні дуже дорого
Бути хворим в Україні – надто дороге «задоволення». Недужий чоловік, та ще й без грошей, по суті, відкинутий суспільством, не отримує належного медичного догляду, добротних ліків і співчуття. Про це говорили львів’яни:
«У нашій державі ставляться до хворих неналежно. Мені дуже шкода цих людей. Це великий гріх не надати допомогу хворій людині».
«Якби я була мільйонером, то допомагала б хворим, а якби працювала лікарем, ніколи собі б не дозволила ділити людей за категоріями, як це є в наших лікарнях, коли без грошей, то краще вмерти».
«Нам потрібна страхова медицина, повиганяти усіх тих працівників у міністерствах і Кабмінах, обласних радах і адміністраціях, де люди не знають, що роблять, а гроші направляти для хворих».
«Коли я хворію, то мені завжди допомагають діти, сама з пенсії не дам собі раду. Ліки дорогі, у лікарні за все плати».
«Я була у лікарні і мала гарний догляд медичного персоналу, люди були дуже чуйні і добрі».
У Львові в державних клініках встановлені чіткі розцінки
Нині для більшості громадян недоступні ліки, які удвічі-утричі подорожчали. Ба, більше, у Львові встановлені чіткі неофіційні ціни за медичні послуги у державних шпиталях і поліклініках, а тому не для всіх категорій громадян нині доступне якісне медичне забезпечення.
Громадяни України за тривалістю життя посідають передостаннє місце серед країн Європи, випереджаючи тільки Росію. Згідно з прогнозами ООН, уже через 20 років населення України становитиме близько 39 мільйонів. Тому так важливо, як стверджує чимало фахівців, якомога швидше запроваджувати страхову медицину.
А тим часом хворі люди у молитві й надії на здоров’я приходять до церкви і приїжджають до чудотворних місць, щоб вірою, силою молитви і заступництвом Святих побороти недугу, що не купується за жодні матеріальні статки.