Результати виборів до Європарламенту посилили позиції консервативного крила, до якого входять французький і німецький лідери. Тому вони зустрілися, аби «звірити годинники» перед участю в засіданні Ради Євросоюзу, що має відбутися наприкінці наступного тижня.
Найвпливовіший у Європі дует обговорив подальші кроки у подоланні кризи економіки, та можливості для ратифікації Лісабонської угоди вже цього року. Але найголовнішим результатом зустрічі стала офіційна підтримка Жозе Мануеля Баррозу на другий термін головування у Європейській комісії.
Виступаючи у четвер перед журналістами, Ніколя Саркозі заявив про офіційну підтримку обома країнами кандидатури Жозе Мануеля Баррозу на наступний термін головування у Комісії Європейського Союзу. Проте, зазначив французький президент, пану Баррозу слід внести поправки до своєї програми. Ні Париж, ні Берлін не переконані у його рішучості щодо посилення нагляду та регулювання фінансового сектора.
«Ми однозначно підтримуємо кандидатуру пана Баррозу, – заявив президент Франції. – Але ми його попросили, щоб він перед тим, як отримати свій другий мандат, висловив свої наміри, що мали б бути такими: його обов’язок зробити так, аби Європа захищала європейців. Він повинен приступити до організації кращого регулювання фінансів».
Ніколя Саркозі додав, що Франція та Німеччина наполягатимуть на тому, аби нового голову Комісії вибрали якомога швидше, не чекаючи жовтня, коли має закінчитися чинність нинішнього мандату пана Баррозу. Тобто, наступного тижня на саміті ЄС це мають узгодити голови держав Європи. А у липні остаточне слово повинні сказати європейські парламентарі. Проте, ще раз наголосив Саркозі, «спочатку програма, а вже потім – Баррозу».
Меркель та Саркозі допоможуть Ірландії сказати «так»
Європі необхідна Лісабонська угода, бо без неї євроінституції малоефективні, зазначила сьогодні канцлер Анґела Меркель. За її словами, нині потрібні правові гарантії, що до кінця року Ірландія врешті-решт ратифікує цей документ.
А президент Франції нагадав, що саме за його головування у Раді Євросоюзу було зроблено багато зусиль, аби переконати ірландців у необхідності потужних євроустанов.
«Гадаю, що нині слід зробити все, аби допомогти прем’єр-міністру Ірландії Браяну Ковену перемогти на референдумі, – зазначив Ніколя Саркозі. – Європі потрібна Ірландія, і навпаки. Криза змінила багато чого, жодна країна не може ізолюватися. І все, що пані Меркель і я зможемо зробити, аби допомогти ірландцям вибрати Лісабонську угоду, – ми зробимо».
Ратифікація Лісабонської угоди також буде серед питань, котрі розглядатимуть лідери європейських країн на зустрічі наступного тижня.
Ірландія – остання країна Євросоюзу, що на першому референдумі не підтримала цього документа, в якому прописані правила функціонування Євросоюзу в його теперішньому, розширеному складі. Наразі установи ЄС діють на основі угоди, ухваленої у Ніцці, ще у часи, коли блок європейських країн налічував тільки 15 держав.
(Брюссель – Прага – Київ)
Найвпливовіший у Європі дует обговорив подальші кроки у подоланні кризи економіки, та можливості для ратифікації Лісабонської угоди вже цього року. Але найголовнішим результатом зустрічі стала офіційна підтримка Жозе Мануеля Баррозу на другий термін головування у Європейській комісії.
Виступаючи у четвер перед журналістами, Ніколя Саркозі заявив про офіційну підтримку обома країнами кандидатури Жозе Мануеля Баррозу на наступний термін головування у Комісії Європейського Союзу. Проте, зазначив французький президент, пану Баррозу слід внести поправки до своєї програми. Ні Париж, ні Берлін не переконані у його рішучості щодо посилення нагляду та регулювання фінансового сектора.
«Ми однозначно підтримуємо кандидатуру пана Баррозу, – заявив президент Франції. – Але ми його попросили, щоб він перед тим, як отримати свій другий мандат, висловив свої наміри, що мали б бути такими: його обов’язок зробити так, аби Європа захищала європейців. Він повинен приступити до організації кращого регулювання фінансів».
Ніколя Саркозі додав, що Франція та Німеччина наполягатимуть на тому, аби нового голову Комісії вибрали якомога швидше, не чекаючи жовтня, коли має закінчитися чинність нинішнього мандату пана Баррозу. Тобто, наступного тижня на саміті ЄС це мають узгодити голови держав Європи. А у липні остаточне слово повинні сказати європейські парламентарі. Проте, ще раз наголосив Саркозі, «спочатку програма, а вже потім – Баррозу».
Меркель та Саркозі допоможуть Ірландії сказати «так»
Європі необхідна Лісабонська угода, бо без неї євроінституції малоефективні, зазначила сьогодні канцлер Анґела Меркель. За її словами, нині потрібні правові гарантії, що до кінця року Ірландія врешті-решт ратифікує цей документ.
А президент Франції нагадав, що саме за його головування у Раді Євросоюзу було зроблено багато зусиль, аби переконати ірландців у необхідності потужних євроустанов.
«Гадаю, що нині слід зробити все, аби допомогти прем’єр-міністру Ірландії Браяну Ковену перемогти на референдумі, – зазначив Ніколя Саркозі. – Європі потрібна Ірландія, і навпаки. Криза змінила багато чого, жодна країна не може ізолюватися. І все, що пані Меркель і я зможемо зробити, аби допомогти ірландцям вибрати Лісабонську угоду, – ми зробимо».
Ратифікація Лісабонської угоди також буде серед питань, котрі розглядатимуть лідери європейських країн на зустрічі наступного тижня.
Ірландія – остання країна Євросоюзу, що на першому референдумі не підтримала цього документа, в якому прописані правила функціонування Євросоюзу в його теперішньому, розширеному складі. Наразі установи ЄС діють на основі угоди, ухваленої у Ніцці, ще у часи, коли блок європейських країн налічував тільки 15 держав.
(Брюссель – Прага – Київ)
