«Рівнеазот» розпочав суперечку з урядом півроку тому, коли власникам підприємства уряд видав припис – розірвати попередні угоди на постачання газу і вкласти їх з «Газом України». Така схема роботи була не вигідна власникові підприємства Дмитрові Фірташу – він же один зі співвласників «Росукренерго».
Зав’язалася дискусія, в яку «азотівці» втягнули і місцеву владу, погрожуючи припинити обслуговування міських очисних споруд. Згодом з’ясувалося: безпосередньо для роботи очисних газ не потрібен. На певний час ліміти підприємству надали, однак ціна все ж не влаштовувала виробничників.
Серце «Рівне азоту» – пульт управління – мовчить.
Фатальна постанова
Історія продовжилась два тижні тому, після ухвалення Постанови №948 про зниження ціни на газ для підприємств-виробників хімічних добрив. «Рівнеазот» навмисне «забули» включити до переліку таких підприємств», – вважає головний інженер підприємства Володимир Коваленко. Він каже, це робилося виключно через антипатію до власника підприємства. Керівництво «Рівнеазоту» називає такі дії уряду дискримінаційними і наполягає на його включенні в перелік «пільговиків» по газу й повернення підприємству ПДВ. Стосовно останнього свою думку під час недавнього візиту на Рівненщину висловила Юлія Тимошенко: «Ми можемо під контролем казначейства перерахувати (Рівнеазоту) податок на додану вартість, якщо тільки це піде людям, а не на офшорні рахунки».
Обіцянку розібратися в ситуації давав у липні нинішнього року і Віктор Ющенко. «Якщо в цьому є тільки проблема ціни на газ і зниження конкурентності через таку цінову урядову політику на газ, я думаю, що це питання знаходиться в площині вирішення у третьому кварталі», – сказав Президент під час поїздки на Рівненщину.
У разі, якщо уряд таки виконає прохання, чи то вимогу, «Рівнеазоту» стосовно рівних з іншими хімічними підприємствами умов подачі газу, чи уникнуть «азотівці» небезпеки звільнення? – запитали журналісти головного інженера Володимира Коваленка. Той відповів: «Якщо буде вирішене питання щодо забезпечення газом за тією ціною, за якою отримують його інші хімічні підприємства, я не виключаю можливості, що ми частково припинимо подальше скорочення».
Тобто, плани зі скорочення реалізовуватимуть у будь-якому випадку? І не лише з причини урядової політики. Адже, скажімо, цех адипінової кислоти простоює вже другий рік, розповідає Роман Бец, який пропрацював тут 28 років. «На мою думку, перспектив практично немає. Втрачені ринки збуту – через те, що в світі працюють прогресивніші технологічні схеми і потужніші виробництва, отже, собівартість значно нижча, ніж у нас. У нас цех дає 30 тисяч тонн адипінки за рік, а в Сполучених Штатах лиш одна технологічна нитка такого цеху – уп’ятеро більше».
Рівне – місто безробітних?
Якщо посаду Романа Беца скоротять, у його сім’ї настане справжня криза, адже під скорочення через ліквідацію малого підприємства сфери грального бізнесу потрапляє і його дружина. Таких працівників на «Рівнеазоті» тисяча п’ятсот. Перші звільнені «азотівці» вже зареєструвалися на міській біржі праці, розповідає начальник управління економіки міста Микола Кирея. «Хімікам, які будуть звільнені, знайти роботу нині практично неможливо. Це безробіття – соціальна катастрофа для Рівного. А по-друге, у зв’язку із зупинкою підприємства страждає бюджет міста – це мінус вісім відсотків прибутків щомісяця».
Юлія Тимошенко переконана: власник не виконав інвестиційних зобов’язань,отже, підприємство необхідно реприватизовувати через суд. Керівник Регіонального фонду Держмайна у Рівненській області Валерій Марчевський інформацію про невиконання зобов’язань не підтверджує і не спростовує – каже, цей процес контролював безпосередньо Фонд Держмайна України. А ось головний інженер підприємства Володимир Коваленко стверджує: зобов’язання виконані й перевиконані. «За 5 років у виробництво було вкладено 422 мільйона гривень…Крім зароблених грошей. У підприємство було інвестовано додатково ще 144 мільйони. Про що йде мова?»
Справді, у 2004-2005 роках на «Рівнеазоті» проведені капітальні ремонти цехів, реконструкція третього агрегату аміаку, печі. Нині розпочата реконструкція двох інших агрегатів. Водночас з «азотівської» карти зникли цехи сірчаної та фосфорної кислоти, а що фосфорні добрива вкрай необхідні українським селянам, то, найімовірніше, незабаром цей ринок в Україні повністю заповнять російські виробники міндобрив.
Безпосередньо з керівником підприємства Михайлом Заблудою поспілкуватися не вдалося. Його колеги пояснили – він «перебуває у відпустці».
Місцева влада втручатися у приватне підприємство не може. А тому єдине, що обіцяв зробити голова облдержадміністрації Віктор Матчук, – «звертатися до прем’єр-міністра з проханням: якщо є бажання з’ясувати стосунки з кимось, наприклад, з Фірташем, то робити це так, щоб це не відбивалося на тисячах людей».
(Рівне – Київ – Прага)
Зав’язалася дискусія, в яку «азотівці» втягнули і місцеву владу, погрожуючи припинити обслуговування міських очисних споруд. Згодом з’ясувалося: безпосередньо для роботи очисних газ не потрібен. На певний час ліміти підприємству надали, однак ціна все ж не влаштовувала виробничників.
Фатальна постанова
Історія продовжилась два тижні тому, після ухвалення Постанови №948 про зниження ціни на газ для підприємств-виробників хімічних добрив. «Рівнеазот» навмисне «забули» включити до переліку таких підприємств», – вважає головний інженер підприємства Володимир Коваленко. Він каже, це робилося виключно через антипатію до власника підприємства. Керівництво «Рівнеазоту» називає такі дії уряду дискримінаційними і наполягає на його включенні в перелік «пільговиків» по газу й повернення підприємству ПДВ. Стосовно останнього свою думку під час недавнього візиту на Рівненщину висловила Юлія Тимошенко: «Ми можемо під контролем казначейства перерахувати (Рівнеазоту) податок на додану вартість, якщо тільки це піде людям, а не на офшорні рахунки».
Обіцянку розібратися в ситуації давав у липні нинішнього року і Віктор Ющенко. «Якщо в цьому є тільки проблема ціни на газ і зниження конкурентності через таку цінову урядову політику на газ, я думаю, що це питання знаходиться в площині вирішення у третьому кварталі», – сказав Президент під час поїздки на Рівненщину.
У разі, якщо уряд таки виконає прохання, чи то вимогу, «Рівнеазоту» стосовно рівних з іншими хімічними підприємствами умов подачі газу, чи уникнуть «азотівці» небезпеки звільнення? – запитали журналісти головного інженера Володимира Коваленка. Той відповів: «Якщо буде вирішене питання щодо забезпечення газом за тією ціною, за якою отримують його інші хімічні підприємства, я не виключаю можливості, що ми частково припинимо подальше скорочення».
Тобто, плани зі скорочення реалізовуватимуть у будь-якому випадку? І не лише з причини урядової політики. Адже, скажімо, цех адипінової кислоти простоює вже другий рік, розповідає Роман Бец, який пропрацював тут 28 років. «На мою думку, перспектив практично немає. Втрачені ринки збуту – через те, що в світі працюють прогресивніші технологічні схеми і потужніші виробництва, отже, собівартість значно нижча, ніж у нас. У нас цех дає 30 тисяч тонн адипінки за рік, а в Сполучених Штатах лиш одна технологічна нитка такого цеху – уп’ятеро більше».
Рівне – місто безробітних?
Якщо посаду Романа Беца скоротять, у його сім’ї настане справжня криза, адже під скорочення через ліквідацію малого підприємства сфери грального бізнесу потрапляє і його дружина. Таких працівників на «Рівнеазоті» тисяча п’ятсот. Перші звільнені «азотівці» вже зареєструвалися на міській біржі праці, розповідає начальник управління економіки міста Микола Кирея. «Хімікам, які будуть звільнені, знайти роботу нині практично неможливо. Це безробіття – соціальна катастрофа для Рівного. А по-друге, у зв’язку із зупинкою підприємства страждає бюджет міста – це мінус вісім відсотків прибутків щомісяця».
Юлія Тимошенко переконана: власник не виконав інвестиційних зобов’язань,отже, підприємство необхідно реприватизовувати через суд. Керівник Регіонального фонду Держмайна у Рівненській області Валерій Марчевський інформацію про невиконання зобов’язань не підтверджує і не спростовує – каже, цей процес контролював безпосередньо Фонд Держмайна України. А ось головний інженер підприємства Володимир Коваленко стверджує: зобов’язання виконані й перевиконані. «За 5 років у виробництво було вкладено 422 мільйона гривень…Крім зароблених грошей. У підприємство було інвестовано додатково ще 144 мільйони. Про що йде мова?»
Справді, у 2004-2005 роках на «Рівнеазоті» проведені капітальні ремонти цехів, реконструкція третього агрегату аміаку, печі. Нині розпочата реконструкція двох інших агрегатів. Водночас з «азотівської» карти зникли цехи сірчаної та фосфорної кислоти, а що фосфорні добрива вкрай необхідні українським селянам, то, найімовірніше, незабаром цей ринок в Україні повністю заповнять російські виробники міндобрив.
Безпосередньо з керівником підприємства Михайлом Заблудою поспілкуватися не вдалося. Його колеги пояснили – він «перебуває у відпустці».
Місцева влада втручатися у приватне підприємство не може. А тому єдине, що обіцяв зробити голова облдержадміністрації Віктор Матчук, – «звертатися до прем’єр-міністра з проханням: якщо є бажання з’ясувати стосунки з кимось, наприклад, з Фірташем, то робити це так, щоб це не відбивалося на тисячах людей».
(Рівне – Київ – Прага)
