Доступність посилання

20 Листопад 2017, Київ 17:59

Москва спрощує процедуру використання військ за кордоном


Колишній міністр оборони, а нині – голова парламентського Комітету з питань національної безпеки та оборони Анатолій Гриценко

Київ – Кремль готує юридичне підґрунтя, щоб полегшити використовувати російську армію за кордоном. Державна дума Росії затвердила у першому читанні поправки до закону про оборону, який визначає новий статус російських вояків. Це ініціатива президента Росії Дмитра Медведєва, який у розмові з депутатами нагадав про минулорічну війну на Кавказі. За документом, щоб проводити військову операцію за межами Росії, більше не треба згоди Ради Федерації, верхньої палати російського парламенту. Таке рішення може ухвалювати сам президент. Ще влітку, коли з’явилася ця пропозиція, офіційний Київ почав бити на сполох. Стурбованість висловило Міністерство закордонних справ, яке доручило посольству України в Москві з’ясувати, як саме документ може стосуватися України, де тимчасово базується російський флот. Колишній міністр оборони України, а нині голова парламентського Комітету з питань національної безпеки та оборони Анатолій Гриценко прокоментував в інтерв’ю Радіо Свобода, як вплинуть на відносини з Україною зміни в російському військовому законодавстві. Він вважає позитивними пункти щодо використання військ за кордоном.

– Пане Гриценко, що означає така ініціатива Кремля?

– Будь-які країни, які мають сильні армії та сильну потугу, передбачають такі процедури. Ті ж самі США також визначають своїм збройним силам завдання захисту своїх громадян, своїх військ за кордоном. Те ж саме робить і Російська Федерація.

Чи збільшує це якимось чином непередбачене застосування збройних сил? Моя відповідь – ні. Тому що тут чітко законодавець визначає, що спочатку ухвалюється постанова Радою Федерації Федеральних зборів, і лише потім на основі цієї постанови президент Російської Федерації ухвалює рішення.

Якби було навпаки, тоді була б проблема, тоді можна було б говорити про якесь імпульсивне, можливо, невиважене рішення. А оскільки до Ради Федерації входять різні суб’єкти Російської Федерації, то є час на збір, на обговорення, все стає зрозуміло і відомо. Є можливість ухвалити виважене рішення.

– Якщо цей закон буде ухвалений в цілому і набуде чинності, то що це означатиме для України?

– Нічого нового це не означатиме. Відсутність цієї законодавчої ініціативи президента Росії і відсутність відповідних змін до закону про оборону не стримало Росію і не убезпечило Грузію рік тому.

Питання лежить в іншій площині, що внормовується процедура ухвалення рішення, вона стає такою, що вимагає часу, офіційних зборів Ради Федерації, є можливість продумати, виважити і відреагувати.

– Але попри все, ця ініціатива викликала бурхливе обговорення. І, скажімо, раніше російський військовий експерт Павло Фельгенгауер припустив, що ініціатива Москви щодо цього закону є бажанням легалізувати можливе військове вторгнення в Криму. Наскільки це припущення є обґрунтованим і коректним, на Вашу думку?

– Я не хотів би, щоб говорили в термінах зростання чи не зростання загроз і в термінах, чи застосує силу Росія, чи не застосує. Якщо вона вирішить, то застосує її все одно. І ми це бачили.

Але тут вона буде застосовувати її, найімовірніше, згідно з законом, а значить через попередні збори Ради Федерації та ухвалення відповідної постанови після обговорення. Це дає шанс на ухвалення виваженішого, розумного рішення, колективного рішення, ніж це було б одноосібне рішення президента за порадою його помічників чи міністерства оборони.

(Київ – Прага)
  • 16x9 Image

    Тетяна Ярмощук

    Працюю на Радіо Свобода з 2005 року. Укладач та ведуча Ранкової Свободи, пишу на енергетичну та економічну тематику. 2006 року закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. А у 2009-му – Інститут політичних наук. 

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG