Доступність посилання

17 Листопад 2017, Київ 22:00

Київ – Іноземні запозичення, настанови міжнародних фінансових інституцій та поради міжнародних експертів. Ці питання в понеділок були у центрі уваги українських політиків. Спочатку із віце-президентом Світового банку зустрівся Президент Віктор Ющенко, потім Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко. Ну, а далі глава уряду спільно з іноземними та українськими експертами шукали шляхів виходу із кризи.

Україні необхідно збільшити тарифи на енергоресурси для нанесення. Така рекомендація пролунала з вуст віце-президента Світового банку Філіпа Ле Уеру. «Україна може заощадити багато грошей за допомогою енергозбереження. І шлях до цього – це підвищення тарифів. Оскільки населення має бачити, що ресурс чогось коштує», – сказав Ле Уеру під час зустрічі з Юлією Тимошенко.

Збільшення тарифів на газ для населення було також однією із умов надання Україні кредиту від Міжнародного валютного фонду. І статися це мало уже 1 вересня. Проте питання нині зависло «у повітрі».

І коштами, і розумом...

Між тим, схоже, що український уряд вирішив і надалі проводити політику залучення іноземних кредитів. Минулого тижня Україна отримала від Світового банку позику у розмірі 400 мільйонів доларів. А до кінця року, каже Юлія Тимошенко, Кабінет Міністрів сподівається на черговий транш. Окрім цього, Прем’єр закликає міжнародних експертів взяти участь у розробці програми виходу України з кризи.

«Для України були створені добрі пропозиції, але все це нам доведеться підкорегувати, враховуючи, як кризові явища, котрі зараз переживає світ, так і необхідність будувати країну після кризи. І це вже абсолютно нова складова, якої у попередніх програмах не було», – звернулася Тимошенко до експертів.

Загроза нової кризи

Наразі Україні потрібно зосередитися на розробці довгострокової програми, яка б враховувала умови кризи та період посткризового підйому, вважає директор Інституту економічного прогнозування НАН Валерій Геєць. Якщо ж цього не буде, то вже через два-три роки Україну очікує чергова криза платіжного балансу, каже він. Сьогодні ж, зазначає пан Геєць, Україна має не лише фінансову кризу. Наразі йдеться про «політичний цикл у економічній політиці, що матиме набагато глибші наслідки», ніж просто криза платіжного балансу. І ця проблема, на думку економіста, актуальна не лише для України.

«І світ у цілому, і ми зокрема маємо розв’язати серйозну проблему стосунків між політикою і економікою, – наголосив експерт під час круглого столу за участю прем’єра. – Оскільки, не дивлячись на певні домовленості «Двадцятки», протекціонізм у окремих країнах, і навіть достатньо розвинутих, і далі має місце».

Промахи та досягнення

Що ж до антикризової політики, яку провадила Україна, то, як зазначає старший співробітник Інституту міжнародної економіки імені Петерсена Андерс Ослунд, тут були як промахи, так і правильні рішення.

«Не дуже доброю була політика центрального банку і валютна політика. Це послабило довіру до гривні, – каже Андерс Ослунд. – А правильною була політика щодо державних фінансів. Бюджет був майже збалансованим. А державний борг України до кризи був дуже маленьким. І що було дуже важливо під час кризи – це те, що швидко звернулися за допомогою до МВФ».

Експерти зазначають, що для виходу з кризи, насамперед, необхідна злагоджена політика усіх гілок влади і Національного банку. Однак розуміють, що цього не буде як мінімум до президентських виборів.

(Київ – Прага)
  • 16x9 Image

    Тетяна Ярмощук

    Працюю на Радіо Свобода з 2005 року. Укладач та ведуча Ранкової Свободи, пишу на енергетичну та економічну тематику. 2006 року закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. А у 2009-му – Інститут політичних наук. 

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG