У списку порушників земельного законодавства – зокрема й самі державні структури та органи місцевого самоврядування. Наприклад, у Криму прокуратура подала позови до адміністративного суду автономії про скасування семи постанов Ради міністрів. У прокуратурі заявляють: таким чином уряд Криму намагався незаконно передати комерційним структурам 100 гектарів землі.
Зловживають через беззаконня?
Протягом цього року у прокуратурі нарахували вже майже 100 мільйонів гривень збитків через земельні махінації. У тому, що випадки зловживання землею почастішали, Генеральна прокуратура України дорікає Державному комітету із земельних ресурсів.
За словами заступника Генерального прокурора Тетяни Корнякової, об’єктами протиправних дій стають переважно землі сільсько- та лісогосподарського призначення, а також природно-заповідного фонду. «Цьому сприяє невизначеність меж, незавершеність розмежування земель державної комунальної власності, інвентаризації та її грошової оцінки», – каже вона.
Заступник Генпрокурора зазначає, що нині багато земель незаконно перебувають у власності комерційних структур. «Там не сплачуються податки, та й земля використовується не за призначенням», – додає Тетяна Корнякова.
У відповідь голова Державного комітету України із земельних ресурсів Олег Кулініч пояснює: зловживання у земельних відносинах продиктовані відсутністю чіткої системи їх регулювання. «Ми негайно актуалізуємо питання щодо більш адекватного реагування і захисту в судовому порядку інтересів держави по відшкодуванню втрат, чи ж повернення землі до державної власності», – наголошує він.
А віз і нині там
В Україні досі немає закону «Про державний земельний кадастр». Свого часу парламент розглядав два таких законопроекти. У 2007 році на їхній основі ухвалили один документ, який Президент згодом повернув до Верховної Ради – зі своїми пропозиціями. Проте нової редакції закону «Про земельний кадастр» на розгляд парламенту досі не винесено.
Подібна ситуація і з Законом України «Про ринок земель». На розгляд до парламенту його було внесено ще 2003 року, потім двічі подавалися нові редакції. Але поки безрезультатно.
Натомість екологи вважають, що навіть існуючих законів чиновники дотримуються вибірково. Директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко розповів, що за кілька років роботи центру із його численних подань щодо порушення землекористування у прокуратурі задовольнили лише один.
«Коли ми звертаємося до Генпрокуратури, там завжди надсилають наші листи тим, на кого ми скаржимося. Наші прокурори просто нічого не роблять, або роблять тільки тоді, коли є звернення народних депутатів чи розголос преси», – вважає еколог.
(Київ – Прага)
Зловживають через беззаконня?
Протягом цього року у прокуратурі нарахували вже майже 100 мільйонів гривень збитків через земельні махінації. У тому, що випадки зловживання землею почастішали, Генеральна прокуратура України дорікає Державному комітету із земельних ресурсів.
За словами заступника Генерального прокурора Тетяни Корнякової, об’єктами протиправних дій стають переважно землі сільсько- та лісогосподарського призначення, а також природно-заповідного фонду. «Цьому сприяє невизначеність меж, незавершеність розмежування земель державної комунальної власності, інвентаризації та її грошової оцінки», – каже вона.
Заступник Генпрокурора зазначає, що нині багато земель незаконно перебувають у власності комерційних структур. «Там не сплачуються податки, та й земля використовується не за призначенням», – додає Тетяна Корнякова.
У відповідь голова Державного комітету України із земельних ресурсів Олег Кулініч пояснює: зловживання у земельних відносинах продиктовані відсутністю чіткої системи їх регулювання. «Ми негайно актуалізуємо питання щодо більш адекватного реагування і захисту в судовому порядку інтересів держави по відшкодуванню втрат, чи ж повернення землі до державної власності», – наголошує він.
А віз і нині там
В Україні досі немає закону «Про державний земельний кадастр». Свого часу парламент розглядав два таких законопроекти. У 2007 році на їхній основі ухвалили один документ, який Президент згодом повернув до Верховної Ради – зі своїми пропозиціями. Проте нової редакції закону «Про земельний кадастр» на розгляд парламенту досі не винесено.
Подібна ситуація і з Законом України «Про ринок земель». На розгляд до парламенту його було внесено ще 2003 року, потім двічі подавалися нові редакції. Але поки безрезультатно.
Натомість екологи вважають, що навіть існуючих законів чиновники дотримуються вибірково. Директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко розповів, що за кілька років роботи центру із його численних подань щодо порушення землекористування у прокуратурі задовольнили лише один.
«Коли ми звертаємося до Генпрокуратури, там завжди надсилають наші листи тим, на кого ми скаржимося. Наші прокурори просто нічого не роблять, або роблять тільки тоді, коли є звернення народних депутатів чи розголос преси», – вважає еколог.
(Київ – Прага)
