Прем’єр-міністр Іраку виступив у неділю на захист рішення влади не допустити до кандидування на парламентських виборах 7 березня кілька сотень людей.
Як заявив Нурі аль-Малікі агентству «Асошієйтед Прес» у неділю, ті люди «відверто пропагували ідеї партії «Баас», яка була владною за часів Саддама Хусейна, а нині заборонена.
За словами прем’єра, ця заборона не спрямована проти сунітської меншини країни.
Голова уряду наголосив, що юридичною основою заборони є рішення спеціального комітету, створеного за підтримки парламенту.
Більшість із тих, кого вилучили з виборів за звинуваченням у прихильності до партії «Баас», – саме суніти. Сунітська меншина, яка становила більшість у владі за Саддама Хусейна, заявляє, що її дискримінує нинішній переважно шиїтський уряд.
Також в інтерв’ю в відповідь на запитання, чи міг би він просити США залишити свої війська в Іраку й поза домовлений термін у 2011 році, Нурі аль-Малікі сказав, що не побоїться звернутися з таким проханням, якщо буде потреба, але наразі вважає, що такої потреби не буде.
У неділю ж міністр оборони Іраку Абдель-Кадер Джасім в іншому інтерв’ю заявив, що найбільшим викликом для його країни з огляду безпеки стане передача відповідальності за безпеку іракським силовим структурам від американських військ у зв’язку з їхнім відходом. За його словами, іракська армія завершить свою модернізацію хіба що до 2020 року.
Як заявив Нурі аль-Малікі агентству «Асошієйтед Прес» у неділю, ті люди «відверто пропагували ідеї партії «Баас», яка була владною за часів Саддама Хусейна, а нині заборонена.
За словами прем’єра, ця заборона не спрямована проти сунітської меншини країни.
Голова уряду наголосив, що юридичною основою заборони є рішення спеціального комітету, створеного за підтримки парламенту.
Більшість із тих, кого вилучили з виборів за звинуваченням у прихильності до партії «Баас», – саме суніти. Сунітська меншина, яка становила більшість у владі за Саддама Хусейна, заявляє, що її дискримінує нинішній переважно шиїтський уряд.
Також в інтерв’ю в відповідь на запитання, чи міг би він просити США залишити свої війська в Іраку й поза домовлений термін у 2011 році, Нурі аль-Малікі сказав, що не побоїться звернутися з таким проханням, якщо буде потреба, але наразі вважає, що такої потреби не буде.
У неділю ж міністр оборони Іраку Абдель-Кадер Джасім в іншому інтерв’ю заявив, що найбільшим викликом для його країни з огляду безпеки стане передача відповідальності за безпеку іракським силовим структурам від американських військ у зв’язку з їхнім відходом. За його словами, іракська армія завершить свою модернізацію хіба що до 2020 року.
