Доступність посилання

24 Листопад 2017, Київ 18:07

Газові візити й підсумки першого місяця президентства Януковича


Гості «Вашої Свободи»: Алла Єременко, газета «Дзеркало тижня», і Олег Поліщук, журнал «Комментарии».

(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)

Ірина Штогрін: «Ми знизимо ціну російського газу». Обіцяла дорогою до влади теперішня, власне, вже влада.

За перший місяць роботи новобраного президента, за лише трохи коротший термін існування нової коаліції і нового уряду до Москви вже їздили. Сам Віктор Янукович, міністр палива та енергетики Юрій Бойко і от вчора Прем’єр-міністр України Микола Азаров.

Усі візити, як засвідчили політики, ну і, власне, уважне око спостерігача це побачило пройшли у дружній, я навіть сказала б, у ретро дружній (такі знайомі інтонації зазвучали з дитинства) атмосфері.

От тільки Росія не поспішає знижувати свого стратегічного продукту, а прозоро натякає на те, що Україна побачить або, можливо, зможе побачити найкращу ціну на російський газ тоді, як сказав Путін, інтегрується з Росією.

А поки ж пропонують знизити ціну, якщо Україна купить майже удвічі більше, аніж їй потрібно…

Алло, Ви побачили щось несподіване? Щось було таке, чого експерти не чекали від вчорашнього візиту пана Азарова до Москви?


Алла Єременко:
Особисто я ні. Власне, ми нічого не чекали конкретного.

Скажімо так, баланс надходження і розподіл газу затверджений ще Кабміном Юлії Тимошенко. Його обсяг на цей рік складає 60,89 мільярдів кубометрів. З цього тільки 27 мільярдів призначено на імпортований газ, тобто на газ «Газпрому». За контрактом, це мусило б бути більше. Але українська сторона наприкінці року домоглася того, щоб зменшити цю квоту.

Тому незрозуміло, чому тепер росіяни вимагають забити під зав’язку українські сховища? Це економічно невигідно для України, бо в неї залишиться ще газ, буде закачано ще десь 4 мільярда в цей сезон, на наступний рік, і Україні цього вистачить.

Тому, власне, незрозуміло, чому про це пан Азаров не сказав у Москві, але сказав у Києві сьогодні? Сказав, що більше, ніж треба, ми купувати не будемо.

- Експерти кажуть, що там ще прозвучала така фраза, що, можливо, йдеться про те, що Україна ту половину газу, яка їй непотрібна, якщо вона її таки закупить, з дозволу Росії зможе продавати.

Наскільки я знаю, ця практика взагалі для світу нехарактерна.

Алла Єременко:
Мушу Вас переконати. Навпаки, для України це характерно. І якраз під час керування галуззю Юрія Бойка, саме за його часу і був зроблений вперше реекспорт російського газу.

Я думаю, що він домовлявся про це знову. Не знаю, наскільки це йому вдалося.

- Олеже, на Вашу думку, як можна переконати країну чи просто продавця продавати дешевше, якщо вже є угода про те, що от продаємо по такій вигідній ціні, дуже високій?

Чим можна заохотити для того, щоб понизити ціну? Оскільки це порушує основні принципи ринку.

Олег Поліщук
Олег Поліщук: Насправді перший віце-прем’єр уряду Андрій Клюєв запропонував варіант, за яким Росія мала би після цього знижувати ціну на газ. Він запропонував консорціум, допуск на внутрішній ринок «Газпрому» і, може, ще.

Але насправді, чи цікаво це Росії? Звичайно, що цікавий внутрішній ринок. Але чи вільний він, чи не зайнятий він групою «РосУкрЕнерго»?

Те ж саме можна говорити про консорціум. Консорціум – це багато років роботи насправді. Це треба відведення землі і так далі. Плюс є два мегапроекти: «Північний потік» і «Південний потік».

Тобто, звичайно, що брати участь… Якби мова йшла про приватизацію української ГТС, я думаю, що Росія пішла б на якесь тимчасове пониження ціни. А так суто з ринкових механізмів, то дійсно видно, що Росії невигідні ці речі.

І Путін багато разів казав, що нас абсолютно влаштовує договір, який підписали Україна і Росія по газу.

- Давайте послухаємо, що саме сказав вчора Володимир Путін з цього приводу.

Володимир Путін (переклад): Ми реалізуємо «Південний потік», «Північний потік». «Північний потік» вже у завершальну стадію вступає.

Звичайно, це знижує наш інтерес до ГТС України, але він ще є. Ладні навіть певні кошти вкладати в реконструкцію. Але це все предмет наших переговорів в найближчий час.


- Тобто, ситуація така. Росія каже: ми колись були зацікавлені, може, зараз ще трошки зацікавлені, але умови інші, і насправді ви тепер маєте нам запропонувати щось набагато яскравіше, ніж було до того. Яке зниження газу?

Це моє враження.

Алло, чи ні? Як можна прокоментувати те, що говорив вчора Володимир Путін?


Алла Єременко:
Я хотіла б додати до того, що казав колега.

Коли пан Клюєв давав інтерв’ю своє і пов’язував зниження ціни на українському ринку зі створенням консорціуму, він так і не пояснив, яким чином це пов’язано.

Навіть якщо уявити, що «регіональна» більшість швидко ухвалить закон про консорціум, то це зовсім не означає вирішення газових проблем для України.

По-перше, «Газпром» цікавить тільки власність на трубу. В такому разі Україні можуть обіцяти тільки білоруський варіант. Навіть якщо це спочатку буде тристоронній консорціум, але в ньому будуть італійська компанія і німецька, давні партнери «Газпрому», які, власне, будуть голосувати так, як і «Газпром». Таким чином «Газпром», не сплачуючи ніяких грошей, отримає більшість голосів у консорціумі.

Запитуємо: навіщо нам таке? Ми просто втратимо право контролю, до того ж втратимо свої хоча й мінімальні доходи за транзит, який зараз маємо повністю.

До того ж треба зважати на те, що в Європі є обмеження щодо участі європейських компаній в різних транзитних консорціумах, якщо вони вже є покупцями і продавцями газу. А ці компанії якраз такими і є.

По-третє, не можна вважати, що навіть при створенні «Газпромом», Україною і компаніями ЄС газотранспортного консорціуму йтиметься про якусь реконструкцію і розширення української ГТС.

Чому? Тому що «Газпром» це не цікавить. Як було сказано, будується два газопроводи, і саме вони відволікають кошти і зусилля «Газпрому» і решти. Тому українська труба цікавить настільки, наскільки вона може працювати. Настільки й вона буде потрібна. І розраховувати на те, що це якийсь козир, неможливо.

Єдине, про що, власне, й сказав Путін, й підкреслив, то це білоруський варіант з вступом України в митний союз.

- Є все-таки такі голоси, принаймні, я їх чула, що, можливо, якщо є такі сили в теперішній владі, які здатні розробити дуже хороші умови, такі, які будуть збалансованими, які, з одного боку, зацікавлять «Газпром» (йдеться про консорціум), а з іншого боку, убезпечать інтереси України…

Наприклад, один із варіантів – це завести туди якусь американську компанію чи іншу, третю силу, яка допомогла б Україні утримувати її інтереси в середині цього консорціуму. Це фантастика?

Олег Поліщук:
Я сьогодні чув дуже цікаву думку, яка мені подобалася, що насправді ГТС вже захоплена групою українських політико-підприємців…

- По частинках, по сантиметрах.

Олег Поліщук:
В принципі вже повністю. Вони прийшли зараз з новим Кабміном і повністю розсілися по всіх посадах та контролюють цю систему. І, власне, для чого створювати консорціум з Росією, з Європою, коли вони хочуть мати прибутки собі? Досить цікава думка насправді.

А щодо, до речі, всіх цих розмов про ціну на газ, мені здається, тут дуже багато внутрішньополітичних аспектів. Це робота для внутрішнього користувача, для українця, всі ці розмови, що ми зменшимо.

Партія регіонів, яка зараз прийшла до влади, рік цілий критикувала газові домовленості Тимошенко з Росією і тепер хочуть доказати, що вони були праві.

Але справа в тому, що Росія не хоче їм підігравати навіть в цьому, навіть на якийсь короткий період давати якісь знижки. Ось що дивно.

Але вони, по-моєму, це знали…

(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)
  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Атор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG