Доступність посилання

19 Грудень 2017, Київ 01:11

Національні меншини в Росії кожного разу після терактів зазнають нових репресій


Прага – Після терактів у московському метро минулого понеділка представники національних меншин почуваються не зовсім затишно в російській столиці, зокрема, вихідці з Кавказу та Центральної Азії.

Для іноземців життя в Москві ніколи не було легким, зокрема для іммігрантів із Кавказу. Їх регулярно дискримінують, постійно міліція перевіряє документи, їх цькують і шантажують. Однак після терактів їхнє життя стає ще складнішим. Знову на поверхню громадського вулика виринає довготривалий російський конфлікт на Північному Кавказі, що вкотре погіршує стосунки між етнічними слов’янами та неслов’янами.

Узліпат Ґебекова – родом із Дагестану, зараз вона навчається в Москві. Дівчина побоюється бодай якихось асоціацій із жінками-смертницями, які підірвали себе на двох московських станціях метро, внаслідок чого загинуло 40 осіб.

«Ситуація для нас зараз небезпечна. Ходити в хустці – це ризик. Мені здається навіть небезпечно ходити в спідниці, – говорить дівчина. – Найкраще носити штани. Бути зараз в Москі, йдеться про навчання чи бізнес, просто небезпечно».

Після терактів побільшало нападів на нацменшини

Інформаційно-аналітичний центр «Сова» відстежує факти нападів на представників національних меншин. Від понеділка «Сова» зафіксувала 5 таких нападів. Серед них було троє жінок, в тому числі 17-літня вірменка та дві мусульманки, які носили хустки.

Заступник директора центру «Сова» Галина Кожевнікова каже, що справжня кількість таких нападів, ймовірно, є набагато більшою, оскільки представники нацменшин бояться заявляти про такі напади в міліцію. Та й міліція не зацікавлена їх розслідувати. «Ми знаємо, що люди неслов’янської зовнішності навмисне не виходять на люди після недавніх терактів, – каже вона. – Вони бояться, щоб на них не напали».

Цими днями депутат російської Думи Олександр Гуров заявив, що політична коректність перешкоджає належним чином воювати з тероризмом. «Як довго будемо бавитися в так звану толерантність?» – зауважив парламентарій.

Агресивна риторика влади підвищує напруження

Однак представники національних меншин не відчувають великої толерантності в Москві. Редактор чеченського журналу «Дош» Абдулах Дудуєв каже, що самі чеченці шоковані і сумують з приводу того, що сталося в московському метро. Це були невинні люди, зауважує він, але терпітимуть за цей злочин невинні чеченці. «Ставлення до нас стало значно гіршим. Коли побили двох мусульманок в метро, їм ніхто не допоміг, хоча в вагоні було повно людей. На людських обличчях – стрес, страх, смуток. Неможливо приховати ту агресію, яку люди відчувають проти іноземців», – зазначає пан Дудуєв.

Риторика, якою користуються російські політики, ситуації аж ніяк не допомагає. Навпаки, вона просто поглиблює атмосферу страху серед нацменшин. Терористів будемо «мочити в нужнику», «повитягаємо їх із каналізації», «відкрутимо їм голови», говорять російський прем’єр і президент.

Директор Центру «Сова» Олександр Верховський наголошує, що така лексика є дуже провокативною і не об’єднує суспільство. «Тим разом прем’єр-міністр не буде мочити терористів у нужнику, – каже він. – Він їх натомість дістане в каналізації. Звичайно, терористів треба ловити, але така мова є дуже деструктивною. Вона викликає негативні емоції. Це ж говорить прем’єр-міністр, а не якийсь громадянин на кухні».
  • 16x9 Image

    Ірина Халупа

    На Радіо Свобода від 1990 року. Редактор і ведуча передач «Україна і світ», «52:30 у різних вимірах», «Вечірня Свобода», «Українське коло», «30 хвилин у різних вимірах». У 2001-2007 роках заступник директора Української редакції. 2007-2011 роки – директор редакції. Жила в п’яти країнах. Люблю мови, подорожувати, українську літературу 1920-30-х років, мистецтво та старі фільми. Не терплю фальш і брехню. Щоб не збожеволіти від української політики – вишиваю.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG