Доступність посилання

21 Листопад 2017, Київ 07:19

Чи визнає Володимир Путін в Катині злочини Сталіна? (Cвітова преса)


Прага – Низка впливових світових видань інформують сьогодні про спільну участь російського і польського прем’єрів – Володимира Путіна та Дональда Туска – на меморіальних заходах 7 квітня в Катині, під російським Смоленськом, присвячених 70-річчю розстрілу поляків сталінським НКВС. Напередодні російське телебачення нарешті показало фільм Анджея Вайди «Катинь». Тема катиньських розстрілів хвилює сьогодні поляків і, загалом, європейців саме тому, що в Росії з подачі Володимира Путіна та інших владних чільників проводиться кампанія реабілітації Сталіна. Польська сторона обурена намаганнями Москви в останні роки закрити справу щодо тисяч розстріляних НКВС в Катині, за наказом Сталіна, польських офіцерів та інтелігентів. Після визнання злочинів сталінізму в Катині з боку Михайла Горбачова та Бориса Єльцина, в Росії намагалися все це видавати за якісь упередженості, помилки і навіть фальсифікації. Тому сьогодні всі спостерігачі ставлять питання – чи буде 7 квітня у проблемі Катині поставлена нарешті крапка саме офіційним підтвердженням російською стороною злочинів сталінізму.

Чи покладе зустріч Путіна і Туска початок реабілітації жертв із Польщі?

Недарма Енн Аппельбаум запитує на сторінках «Вашингтон Пост», чи дійсно Росія відмовилася від ролі ревізіоніста щодо Катині? Тут мається на увазі саме суперечність з боку Москви – з одного боку намагання Володимира Путіна реабілітувати діяння Сталіна в нинішній Росії, як свого роду «державного менеджера і найуспішнішого радянського лідера», а з другого – запрошення Путіним до 70-річчя катиньської трагедії на меморіальні відзначення свого польського колеги Дональда Туска. Відомо, що поблизу Смоленська в катиньському лісі весною 1940 року за наказом самого Сталіна було розстріляно понад 20 тисяч польських офіцерів та представників інтелігенції. Що потім радянська пропаганда звалювала на нацистів. У 1990 році останній комуністичний лідер Михайло Горбачов першим визнав, що саме Москва винна у жертвах Катині. У 1991 році Борис Єльцин передав полякам частину архівних документів щодо цих розстрілів НКВС. Але при Путіну процес реабілітації невинних поляків Катині був згорнутий і в Москві навіть почали говорити на офіційному рівні, що, мовляв, Єльцину підсунули фальшиві документи щодо цих розстрілів і знову почали вести мову про вину гестапо... Це призвело навіть до взаємних, російських і польських, судових позовів у справі Катині. Російська прокуратура офіційно закрила справу про розслідування злочинів в Катиньському лісі.

В останні місяці щось у ставленні Москви до катиньської трагедії змінилося, російське телебачення минулої п’ятниці показало фільм Анджея Вайди «Катинь», що, мабуть, без згоди самого Путіна було б неможливим. Може саме Путін і Туск покладуть 7 квітня в Катині початок припиненню реабілітації сталінізму, а може це буде лише чергова російська зовнішньополітична акція, риторично резюмує Енн Аппельбаум у статті «Вашингтон Пост».

Чи привезе Путін до Катині нові документи про злочини Сталіна?

Польська «Ґазета Виборча» наголошує, що завтрашня зустріч двох прем’єрів, Путіна і Туска, в Катині, вже не змінить російської відповіді на судовий запит із Страсбурга, де йде розгляд справи за позовом родин поляків, котрі загинули 1940 року в Катині. У цьому позові йдеться про припинення Росією доступу до архівних справ щодо тисяч поляків, розстріляних за наказом Сталіна в Катині, а також про відмову російської прокуратури розглядати справу про реабілітацію жертв катиньських розстрілів НКВС. Російська відповідь до Страсбурга від 19 березня, як інформує «Ґазета Виборча», складена у стилі ухиляння від конкретної відповіді.

Та все ж польська сторона сподівається, що саме 7 квітня в Катині є можливість виправити небезпеку цієї відповіді з Москви до Страсбурга і запобігти вибуху нових незгод між поляками та росіянами. Доказом ймовірної доброї волі Росії в Катині служить показ минулої п’ятниці російським телебаченням польського художнього фільму Анджея Вайди «Катинь», коли чи не всі учасники теледискусії з російського боку визнали вину Москви у цій трагедії тисяч поляків. «Ґазета Виборча» також покладається на те, що зустріч Путіна і Туска в Катині 7 квітня покладе добрий початок у справі торжества правди щодо цієї трагедії, а робота спільної польсько-російської комісії, яку також очолюють обидва прем’єри, поставить справедливу крапку в цій історії.

Польське видання також опублікувало витримки з інтерв’ю шефа російських архівів Андрія Артізова, котрий обіцяє, що новий перегляд документів дозволить вирішити питання відповідей родичам жертв Катині і допуску до цих архівних документів. «Ґазета Виборча» сподівається, що сам Володимир Путін привезе до Катині у вівторок щось нове у цій справі. Це видання також публікує висловлювання голови Федерації катиньських родин Анджея Скомпського, який сподівається, що з російського боку в Катині буде хоча б жест прохання про прощення і дійде до відкриття стосовно жертв Катині. Разом з тим Скомпський вважає, що справа до реабілітації катиньських жертв найближчим часом все ж «не дійде».

«Ґазета Виборча» також інформує про внутрішньо-польські суперечності з приводу поїздки до Катині президента Польщі Леха Качинського, що запланована на суботу, 10 квітня. Президент прибуде у складі неофіційної делегації з 400 осіб із числа польських родин жертв Катині. Хоча польське видання зауважує, що російське посольство у Варшаві до останнього зволікало щодо офіційної інформації про поїздку Качинського до Росії.

Потрібно разом визнати правду про злочини Сталіна

Російська «Нєзавісмая газета» вважає, що для російсько-польського примирення потрібно зовсім небагато – «спільна оцінка очевидного» в Катині. «Не ототожнюючи себе з репресивним режимом, не можна почувати себе приниженим, засуджуючий його», – пише російське видання. Газета також зауважує, що якраз здоровий глузд підказує, що Росія має визнати в Катині прямо всю злочинність режиму Сталіна і не боятися якогось там самоприниження перед світом, перед Європою, бо це буде, насправді – «визнанням здорового глузду, шляхетністю і почуттям власної гідності».
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG