Доступність посилання

17 Грудень 2017, Київ 00:50

Зона українсько-російської співпраці розширюється


Прем'єр-міністр Росії Володимир Путін та його український колега Микола Азаров, Київ, 27 квітня 2010 року

Київ – Кроки до зближення між Україною та Росією тривають. Черговий раунд переговорів відбудеться вже у п’ятницю у Москві, під час засідання міжурядової комісії. Головною темою обговорення має стати пропозиція російського прем’єра Володимира Путіна щодо співпраці у сфері ядерної енергетики. Але, як заявив керівник українського уряду Микола Азарова, це не єдина пропозиція, яку зробив Путін.

Під час візиту до Києва Володимир Путін запропонував укласти угоду про розширення співпраці у сфері енергетики.

Вона б мала гарантувати недоторканність російських підприємств на території України, безперешкодний транзит газу, створення низки спільних підприємств, зокрема, для реалізації газу на території України, а також для розробки Новокостянтинівського уранового родовища.

Але пропозиції російської сторони цим не обмежуються. Як заявив у середу український Прем’єр-міністр Микола Азаров, напередодні його російський колега зробив низку інших пропозицій.

Путін пропонує більше

«Прем’єр Росії здійснив у понеділок робочий візит і зробив дуже масштабну пропозицію у галузі ядерної енергетики, – говорить Азаров. – Всім причетним до цього міністерствам та відомствам потрібно негайно їх опрацювати і на засіданні міжурядової комісії представити обґрунтовану, солідну позицію української сторони. Також учора (вівторок – ред.) в телефонній розмові Володимир Путін висловив готовність іти ще далі, інвестувати в українську економіку, кредитувати українські та спільні проекти».

За словами Миколи Азарова, у рамках міжурядової комісії будуть розглянуті питання щодо спорудження нових та модернізації старих автомагістралей, зокрема, швидкісних автострад «Москва-Харків-Сімферополь», «Москва-Київ», транспортного коридору через Керченську протоку, а також співпраця в галузях судно- та авіабудування.

Утім, від українсько-російських домовленостей можна чекати нових сюрпризів, каже Радіо Свобода політичний експерт Олександр Палій. І, на його думку, вони будуть пов’язані із передачею під контроль Росії стратегічних українських галузей.

«Бомби ще можуть бути. Це авіаційна ракетобудівна та ядерна галузі. Тобто ті, що перетворюють Україну на державу з високим рівнем розвитку технологій. І всього цього нас можуть позбавити, і поділити між собою наші керівники і на державній основі Російська Федерація. Ці галузі можуть перейти під контроль Росії у разі створення спільних підприємств», – зауважує експерт.

Росія згадає про «Турбоатом»?

Російську сторону також може цікавити підприємство «Турбоатом», що спеціалізується на виробництві турбін для електростанцій, зазначив в інтерв’ю Радіо Свобода екс-керівник СБУ Валентин Наливайченко. За його словами, Служба безпеки України неодноразово протидіяла спробам непрозорої приватизації підприємства.

«Намаганням непрозоро приватизувати «Турбоатом» з боку конкретних фінансово-промислових груп Росії протидіяла не тільки СБУ, але й інші наші колеги. Не уряду, не міжурядової співпраці, про яку, сподіваюся, зараз йдеться, а саме у такий непрозорий спосіб отримати активи на нашій території. Сподіваюся, таке розуміння лишилося і в наших наступників, і чинний уряд не сприятиме, щоб це відійшло у приватну власність, та ще й іноземній фінансово-промисловій групі», – зауважив Наливайченко.

Загалом Україна та Росія готують понад 10 угод, які будуть оголошені 17 травня, під час візиту до України президента Росії Дмитра Медведєва. Про це в інтерв’ю Deutsche Welle заявив міністр закордонних справ Костянтин Грищенко. Більшість із них, зазначив Грищенко, дозволять зрушити з місця проекти, які розроблялися уже давно, проте «гальмувалися виключно через політичні причини».
  • 16x9 Image

    Тетяна Ярмощук

    Працюю на Радіо Свобода з 2005 року. Укладач та ведуча Ранкової Свободи, пишу на енергетичну та економічну тематику. 2006 року закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. А у 2009-му – Інститут політичних наук. 

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG