– Якщо ЄС допоможе Греції, чи це не стане поганим прикладом для інших?
– Є таке поняття як моральна шкода. Йдеться про спокусу надуживання ризиком, за який не тобі доведеться відповідати. Тобто ми говоримо: будь-ласка, живи собі без реформування свого ринку, без бюджетної дисципліни, без скорочення витрат, без усього того, що зробить твою економіку сильнішою і конкурентноздатнішою. І при цьому ми кажемо: нічим не турбуйся, ми тебе врятуємо. Добре, що це трапилося з Грецією, відносно малою країною, а якщо це станеться з Іспанією чи Італією? У цьому випадку Європейський Союз зазнає значних втрат. Розмір економіки важливий, але проблема у всіх спільна – вони живуть не за своїми статками».
– Як впливає монетарний союз на спроможність цих країн виплачувати свій борг?
– Ïхні проблеми посилюються монетарним союзом. Звучить парадоксально. Але раніше італійці могли просто девальвувати свою валюту і залишитись конкурентноспроможними. Але тепер вони такої можливості не мають. Це проблема з монетарним союзом – він виключає можливість девальвації в одній країні. Але це – один із найбільш дієвих монетарних механізмів. Тому Греція і опинилася у такій скруті. Найкраще для них було б вийти з монетарного союзу, але тут настали б інші проблеми.
– Дехто пропонує запровадити тимчасову можливість повернення до власної валюти, таких собі євро-канікул, за аналогією з податковими канікулами.
– Ніяких канікул не існує. Якщо ви це зробите, вам доведеться взяти і надрукувати кілька мільярдів драхм, чи нео-драхм. Але це – далеко не все. Вам потрібно вийти з цілої системи, що визначає монетарний союз. І якби Греція його покинула, назад би її не прийняли. Вони займалися приписками, щоб пролізти з монетарний союз і все спартачили, коли опинилися в ньому. Чи ви думаєте, що їх би прийняли назад після цього? Але проблема в тому, що ми знали, що вони махлюють із цифрами, і ми все одно їх прийняли до монетарного союзу. Тож нам треба звинувачувати самих себе.