«У цій країні краще не бути підприємцем, бо якраз російські бюрократі загрібають справжні гроші», – заявив один із великих російських підприємців кореспонденту «Ді Прессе» Едуарду Штайнеру стосовно засилля корумпованої бюрократії в Росії. Австрійське видання порівнює ситуації з корупцією в Росії та Україні і наголошує, що вони майже ідентичні. В Росії щорічно йде на хабарі й підкупи до 300 мільярдів доларів, це одна п’ята частина щорічного ВВП держави. Україна й Росія займають одне й те ж місце у рейтингу світової корупції – 146-те. Більшість російських багатих людей, до 90 відсотків, ховають свої гроші або ж на Кіпрі, або ж у Швейцарії... І не тому, щоб сховатися від податків, а захистити капітали від продажних російських держслужбовців. Автор статті в «Ді Прессе» наголошує, що «російські мільйонери будують свої плани в Росії не більше, аніж на два роки», понад 70 відсотків із них не виключають можливості перенесення свого бізнесу в Європу. Там же навчаються їхні діти, там же вони придбали нерухомість.
Американська «Вашингтон Таймз» наголошує на наростаючій небезпеці «русифікації» України, що особливо боляче сприймають це на Заході на прикладі українського енергетичного сектору, котрий Росія намагається взяти під свій повний контроль. Москва диктує свою волю і попереджає: Україна й західні країни можуть уникнути енергетичної кризи в майбутньому, якщо поступляться на вимоги Росії. Якщо це Кремлю вдасться, то у нього з’являться нові важелі впливу і він зможе на свій розгляд припиняти чи відновлювати постачання енергоресурсів до Європи. Західні інвестори бояться вкладати гроші в енергетичний сектор України. І тут все залежить від США. Але американським компаніям необхідний стимул і тут все залежить від адміністрації Барака Обами, яка може скористатися своїми більш тісними стосунками з Москвою і домогтися від неї укладення угоди, за якою західні компанії та інститути приносять в українську енергетику реформи й стабільність, не викликаючи при цьому люті в Росії. Поки цей шанс є, Україна, на думку американських експертів, ще не втрачена для Заходу.
Німецька «Таґесцайтунґ» і брюссельське видання EUobserver наголошують, що очікуваного «візового прориву» між ЄС та Росією на саміті в Ростові-на Дону не відбулося, бо саме найбільші союзники Росії в Європі – Франція та Німеччина – проти форсування цього питання у стосунках із Росією. Газети також пишуть, що ЄС намагається вирішити питання безвізового режиму, насамперед, із країнами Балкан, які вже є на порозі ЄС, а також зі своїми сусідами, включно з Україною та Грузією.
Американська «Вашингтон Таймз» наголошує на наростаючій небезпеці «русифікації» України, що особливо боляче сприймають це на Заході на прикладі українського енергетичного сектору, котрий Росія намагається взяти під свій повний контроль. Москва диктує свою волю і попереджає: Україна й західні країни можуть уникнути енергетичної кризи в майбутньому, якщо поступляться на вимоги Росії. Якщо це Кремлю вдасться, то у нього з’являться нові важелі впливу і він зможе на свій розгляд припиняти чи відновлювати постачання енергоресурсів до Європи. Західні інвестори бояться вкладати гроші в енергетичний сектор України. І тут все залежить від США. Але американським компаніям необхідний стимул і тут все залежить від адміністрації Барака Обами, яка може скористатися своїми більш тісними стосунками з Москвою і домогтися від неї укладення угоди, за якою західні компанії та інститути приносять в українську енергетику реформи й стабільність, не викликаючи при цьому люті в Росії. Поки цей шанс є, Україна, на думку американських експертів, ще не втрачена для Заходу.
Німецька «Таґесцайтунґ» і брюссельське видання EUobserver наголошують, що очікуваного «візового прориву» між ЄС та Росією на саміті в Ростові-на Дону не відбулося, бо саме найбільші союзники Росії в Європі – Франція та Німеччина – проти форсування цього питання у стосунках із Росією. Газети також пишуть, що ЄС намагається вирішити питання безвізового режиму, насамперед, із країнами Балкан, які вже є на порозі ЄС, а також зі своїми сусідами, включно з Україною та Грузією.
