Доступність посилання

21 Листопад 2017, Київ 22:07

Більшість українців за межею бідності і перед перспективою карток на хліб (світова преса)


Прага – У пресі обговорюють не лише перший крок України до позаблокового статусу, за ухваленим у Верховній Раді у першому читанні законом «Про основи внутрішньої та зовнішньої політики», але й соціальні перспективи для громадян після ста днів правління нового Президента. Йдеться про наміри влади Януковича ввести соціальні картки для забезпечення бідних громадян дешевими харчами.

Канадське видання Edmonton Journal стверджує, що Росія намагається скористатися байдужістю США до європейського континенту і заповнити у Європі політичний вакуум, який витворений внаслідок «зовнішньополітичної байдужості» Барака Обами у цьому регіоні. У цій статті йдеться також про те, що Москва зацікавлена в тому, щоб європейські союзники США як можна довше залишалися в Афганістані, а Росія тим часом закріпиться в Україні та інших державах Центральної Європи.У цьому аналізі на сторінках канадського видання також наголошено, що успішність дій Росії із заповнення політичного вакууму, залишеного США у «російському зарубіжжі» залежатиме від стану економіки Росії, її армії та демографічної ситуації в цій державі, яка далеко відстає з народжуваністю у порівнянні з Китаєм та Індією.

Московська «Комерсант» пише, що якраз на сто днів президентства Віктора Януковича Верховна Рада затвердила у першому читанні новий президентський закон «Про основи внутрішньої та зовнішньої політики України», в якому не лише зняте питання про членство держави в НАТО, а й затверджений позаблоковий статус України. Видання наводить думки експерта з Києва, котрий вважає, що в умовах небажання двох третин українського населення навіть чути про вступ до НАТО позаблоковість Януковича є «виконанням передвиборних обіцянок і підтвердженням курсу на зближення з Росією, інтересам котрої й відповідає нині ця позаблоковість Києва».

Ще одне московське видання – «Нєзавісімая газета» – інформує, що український уряд Януковича пропонує, як захід у рамках програми Президента по боротьбі з бідністю, ввести соціальні (хлібні картки) для забезпечення бідних, яких в Україні офіційно до 70 відсотків, дешевими харчами. Опозиція критикує такі наміри влади і вважає, що це є «вершиною оригінальності та цинізму» нинішнього уряду. Експерти ж кажуть, що ринкові ціни на харчі можуть найближчим часом призвести до соціального вибуху в Україні.

Чеська «Лідове новіни» публікує великий матеріал свого редактора Любоша Палати про політичну дискусію серед чеських політиків і громадськості щодо нинішньої міждержавної напруженості між Словаччиною та Угорщиною, коли Будапешт, вслід за ухваленням закону про подвійне громадянство для закордонних угорців, ухвалив на 4 червня нове державне свято – День народної єдності, маючи на увазі угорців усіх земель за межами Угорщини, що стало наслідком Першої світової війни та Тріанонського договору, який до сьогодні в Угорщині розглядають як національну трагедію. Любош Палата критикує тут позицію нинішньої канцелярії президента Чехії Вацлава Клауса, котра оприлюднила заяви, в яких засуджує національно-політичні кроки Угорщини, котрі, на думку дипломатів Клауса, загрожують ревізією кордонів у Центральній Європі. Любош Палата вважає, що ці події не стосуються Чехії, і Прага має, так само, як і Польща, займати помірковану позицію щодо складних відносин між Братиславою й Будапештом. Хоча Палата каже, що Угорщина намагається проводити стосовно України, Румунії та Словаччини політику, подібно до тієї, яку проводить Росія на Північному Кавказі. Хоча ні Україна, ні Румунія до сьогодні не прореагували на конкретні кроки Будапешта щодо статусу угорців на українських та румунських теренах. Чеська газета раніше вже нагадувала, що в Румунії нині проживає до двох мільйонів угорців, а в Україні – до 200 тисяч.
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG