Доступність посилання

18 Листопад 2017, Київ 07:42

Папа Бенедикт XVI продовжує торувати шлях назустріч мусульманам


Папа Бенедикт XVI під час меси в Нікосії, 6 червня 2010 року

Рим – Триденний візит Папи Римського до Кіпру, що завершився в неділю, став черговим етапом діяльності Бенедикта XVI у налагодженні діалогу між християнами та мусульманами. Як під час попередніх подорожей до Туреччини та Святої землі, глава Римо-католицької церкви намагався засвідчити волю і зусилля Ватикану працювати над поліпшенням міжрелігійних стосунків на Близькому Сході та в регіоні східного Середземномор’я.

Екуменічна подорож до проблемного острова виявилася знаковою з кількох мотивів. Вселенський архієрей вперше побував на батьківщині Афродіти, де живе переважно православне населення. Там мешкають також приблизно 20 відсотків мусульман і абсолютна меншість – понад 3 відсотки – католиків.

Бенедикт XVI вибрався до Кіпру в період чергового ускладнення процесу об’єднання острова. Майже чотири десятиліття ця земля розділена на південну, визнану територію з греками-кіпріотами, і північну – самопроголошену частину, заселену турками-кіпріотами. Так поділена і релігія: на півдні острова стоять християнські храми, а на півночі – турецькі мечеті.

Візит затьмарило убивство в Туреччині італійського священика


Та найбільше, що саме напередодні затьмарило папський візит, стало убивство в Туреччині італійського священика Луїджі Падовезе, який очолював Конференцію турецьких католицьких єпископів. Як відомо, останніми роками у тій же Туреччині сталося кілька трагічних нападів на представників християнської меншини.

Бенедикт XVI прокоментував напад на католицького єпископа так: «Трагічний факт ніяк не стосується нагальних тем мого візиту на Кіпр, і не слід покладати відповідальність за це на Туреччину чи на турків. Поки що маємо замало інформації з приводу того, що сталося. Але я впевнений, що це убивство не стосується ні політичних, ні релігійних мотивів».

Попереднє розслідування правоохоронців також підтвердило відсутність ідеологічних мотивів убивства. Тож офіційно Ватикан не пов’язує напад на священика із гоніннями та переслідуваннями християн у мусульманських країнах.

Однак тема чергового нападу так чи інакше виринала під час апостольської подорожі. Понтифік наголосив, що убивство Луїджі Падовезе не кидає тіні на встановлення необхідного діалогу між християнами і братами-мусульманами. Папа також закликав католиків і православних шукати злагоди і точок сопричастя.

«Від стосунків з Ісламом залежить наше майбутнє»


На підтвердження цих намагань в останній день візиту римський первосвященик проголосив у Нікосії робочий документ Синоду єпископів у справах Близького Сходу. Це базова праця спеціальної асамблеї Синоду, яка відбудеться в жовтні у Ватикані, вона присвячена темі: «Католицька Церква на Близькому Сході: спільність та свідчення». З огляду на конфліктну ситуацію в регіоні, зібрання покликане зміцнити християнську самобутність на Сході, оживити відносини з іншими конфесіями.

Від стосунків з Ісламом, мовиться у документі, залежить наше майбутнє. Важливий, але нелегкий діалог із євреями. Християни захищають мир, та чимдалі їх стає менше і вони більш одинокі.

Над документом працював і покійний Апостольський вікарій Анатолії Луїджі Падовезе, який мав зустрітися з Папою на Кіпрі й розповісти про становище християн на Сході. Його думку Радіо Ватикан навело з архівного інтерв’ю напередодні папського візиту до Туреччини у 2006 році.

«Як християни, ми переживаємо тут ті самі труднощі, які трапляються і в Європі, однак відмінність у тому, що ми живемо поза християнським середовищем, ми є християнською меншиною серед мусульман. А бути меншиною у мусульманському світі не одне й те саме, що бути меншиною у Європі», – сказав тоді католицький священнослужитель Луїджі Падовезе.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG