Трохи дощів – і знову повені. Народжується «велика вода» у верхів’ях Карпат. Поки ж спуститься в долину, перетворюється на страшну стихію. Найповноводніші закарпатські річки – Тиса, Боржава, Латориця – й наприкінці травня цього року «виросли» на 8–10 метрів вгору. До Європи вони докотилися руйнівними повенями, забрали людські життя, завдали великих збитків.
Власне в Закарпатті цього разу обійшлося без великих проблем – фахівці кажуть, що велика заслуга в цьому проектів, котрі кілька років поспіль фінансувалися Євросоюзом.
«Багато було зроблено в рамках проекту «Оцінка ризику та управління повенями в Закарпатській області», який два роки тривав. Ми поступово розширювали АІС – нашу автоматизовану інформаційну систему спостережень та моніторингу, ми розвивали геоінформаційні системи, закуповували обладнання, вчили людей, розвивали базу даних», – розповідає Світлана Ребрик, спеціаліст Закарпатського облводгоспу і екс-керівник офісу одного з подібних проектів.
Тепер закарпатці дізнаються про повінь за два дні до її початку
Кількарічну допомогу Україні від Євросоюзу можна належним чином оцінити лише нині, коли вже є конкретні результати боротьби з повенями та їхніми наслідками. Про це кажуть закарпатські фахівці і наводять приклади: протягом останніх двох років Закарпаття вистоює перед стихією без жертв та руйнувань.
Вдається це насамперед завдяки тому, що саме на території Закарпаття нині діє єдина в Україні спільна українсько-угорська автоматизована інформаційно-вимірювальна система прогнозування.
«На теренах області встановлені 43 автоматизовані станції, з яких ми в режимі реального часу отримуємо дані про рівень води, про опади, – зауважує головний інженер Закарпатського облводгоспу Олег Кисіль. – Взагалі наявність автоматизованої системи дає можливість завчасно повідомляти органи місцевої влади. Для прикладу, коли був паводок на Закарпатті у 2008 році, ми попередили місцеві органи влади та зацікавлені організації за дві доби».
Боротися з повенями можна лише спільними зусиллями
Про те, що ефект від вкладання європейських коштів у боротьбу з повенями є, переконалися цими днями і представники Євросоюзу. Вони приїхали до Закарпаття, аби оцінити роботу і розповісти про неї широкому загалу. Посол, Голова Представництва Європейського Союзу в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра презентував закарпатцям 5 проектів щодо запобігання повеней у регіоні. Їх втілювали з 2005-го по 2010 рік, Європа витратила понад 2,5 мільйонів євро. Щоправда, фінансували не лише українську сторону, каже посол.
«Ми ведемо програми, які пов’язані з керуванням водними ресурсами, з контролем над паводками у співпраці з Румунією, Угорщиною, Словаччиною. Ми незабаром також відвідаємо ці країни. Але загалом на ці проекти виділено близько 6 мільйонів євро», – зазначає голова Представництва Європейського Союзу в Україні.
Представники ЄС пообіцяли й надалі фінансувати протиповеневі програми для України. Проте вони вважають, що роботу цю проводити на рівні однієї держави нереально і недоцільно, треба об’єднувати всі зацікавлені сторони.
Власне в Закарпатті цього разу обійшлося без великих проблем – фахівці кажуть, що велика заслуга в цьому проектів, котрі кілька років поспіль фінансувалися Євросоюзом.
«Багато було зроблено в рамках проекту «Оцінка ризику та управління повенями в Закарпатській області», який два роки тривав. Ми поступово розширювали АІС – нашу автоматизовану інформаційну систему спостережень та моніторингу, ми розвивали геоінформаційні системи, закуповували обладнання, вчили людей, розвивали базу даних», – розповідає Світлана Ребрик, спеціаліст Закарпатського облводгоспу і екс-керівник офісу одного з подібних проектів.
Тепер закарпатці дізнаються про повінь за два дні до її початку
Кількарічну допомогу Україні від Євросоюзу можна належним чином оцінити лише нині, коли вже є конкретні результати боротьби з повенями та їхніми наслідками. Про це кажуть закарпатські фахівці і наводять приклади: протягом останніх двох років Закарпаття вистоює перед стихією без жертв та руйнувань.
Вдається це насамперед завдяки тому, що саме на території Закарпаття нині діє єдина в Україні спільна українсько-угорська автоматизована інформаційно-вимірювальна система прогнозування.
«На теренах області встановлені 43 автоматизовані станції, з яких ми в режимі реального часу отримуємо дані про рівень води, про опади, – зауважує головний інженер Закарпатського облводгоспу Олег Кисіль. – Взагалі наявність автоматизованої системи дає можливість завчасно повідомляти органи місцевої влади. Для прикладу, коли був паводок на Закарпатті у 2008 році, ми попередили місцеві органи влади та зацікавлені організації за дві доби».
Боротися з повенями можна лише спільними зусиллями
Про те, що ефект від вкладання європейських коштів у боротьбу з повенями є, переконалися цими днями і представники Євросоюзу. Вони приїхали до Закарпаття, аби оцінити роботу і розповісти про неї широкому загалу. Посол, Голова Представництва Європейського Союзу в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра презентував закарпатцям 5 проектів щодо запобігання повеней у регіоні. Їх втілювали з 2005-го по 2010 рік, Європа витратила понад 2,5 мільйонів євро. Щоправда, фінансували не лише українську сторону, каже посол.
«Ми ведемо програми, які пов’язані з керуванням водними ресурсами, з контролем над паводками у співпраці з Румунією, Угорщиною, Словаччиною. Ми незабаром також відвідаємо ці країни. Але загалом на ці проекти виділено близько 6 мільйонів євро», – зазначає голова Представництва Європейського Союзу в Україні.
Представники ЄС пообіцяли й надалі фінансувати протиповеневі програми для України. Проте вони вважають, що роботу цю проводити на рівні однієї держави нереально і недоцільно, треба об’єднувати всі зацікавлені сторони.
