Доступність посилання

25 Листопад 2017, Київ 10:29

Гість: Василь Квашук, директор Департаменту цивільного захисту МНС України

(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)

Ірина Штогрін: захист від повені. Про це ми сьогодні говоритимемо.

Пане генерале, скажіть правду-правду, нам дуже хвилюватися чи таки не панікувати?

Василь Квашук:
Я сказав би, що панікувати не слід.

По-перше, з кожним днем такої весни, яка наступила зараз, зменшується вірогідність катастрофічної повені в Україні. І також кожного дня запаси снігу меншають, зменшується товщина льоду.

В наслідок такої погоди, яка встановилася, для нас дуже приємно, тому що немає різкого потепління, немає різкої повені. Якщо такий погодній режим буде нам допомагати, то і повінь буде мати найменші негативні наслідки.

- Будемо вважати, що ми у Бога попросили, щоб він нам допоміг, а далі будемо вже по конкретних проблемах говорити.

Експерти ще задовго до початку весни, знаючи, який сніг випав цього року в Україні, а також в Білорусі та в Росії, звідки до нас тече багато річок, прогнозують, що повінь може бути рекордною.

Хтось каже, що за останні 40 років, а хтось навіть каже про так звану 1% повінь, яка можлива раз на 100 років.

Очікуються ці повені на територіях, які прилягають до основних наших річок: Дністра, Пруту, Південного Бугу, Сіверського Донця і також по каскаду наших водосховищ.

Ось як про це сказав прем’єр-міністр Микола Азаров:


Микола Азаров: Почнуть танути сніги. І хоча час бездарно змарновано, треба негайно готувати техніку, будівельні матеріали, мобілізувати людей і починати протистояти повені.

І тут Шуфрич головою відповідає, щоб жодна людина не постраждала і, не дай Боже, не загинула.


- Після такого суворого попередження Нестор Шуфрич, який вже вдруге керує міністерством, охарактеризував ситуацію як надзвичайно серйозну.

Людям, які живуть у зонах можливих затоплень, міністр порекомендував зібрати документи, мінімум необхідних речей, щоб у разі потреби швидко можна було б покинути свій дім. Також міністр пообіцяв, що за збереження речей у тих будинках дбатиме міліція.

Сьогодні МНС провели дуже гарні навчання, задіяли техніку, людей, потренувалися, ніби вже ситуація дуже серйозна.

Разом з тим Нестор Шуфрич наголосив, що ситуація під контролем.

Нестор Шуфрич:
На жаль, ситуація є, її треба вирішувати, і ми маємо бути до неї готовими.

Ми не будемо применшувати, відверто скажу, всі складнощі і загрози, але сьогодні для паніки ніяких передумов немає.


- Пане генерале, де люди найбільше мають бути готовими до того, що таки висока вода до них прийде?

- Абсолютно я згоден з нашим міністром, який сказав, що панікувати не потрібно. Ніхто не може спрогнозувати на 100%, чи буде катастрофічна повінь, чи не буде, які її будуть наслідки. Це все – сила природи. Від неї багато чого залежить.

Але ми як МНС і керівництво держави на сьогодні робимо все від нас залежне, щоб були готовими і з найменшими негативними наслідками пережили будь-яку повінь, яку нам дасть природа-матінка.

Що стосується сьогоднішніх навчань, то я сказав би, що МНС спільно з МВС, з МОЗ, зі спеціалістами Держводгоспу підготували ці спільні навчання для того, щоби ще раз підготувати взаємодію, відпрацювати спільні дії і підготувати людей, розказати керівникам, як і хто повинен діяти, щоби ми освіжили в пам’яті всі ті події, які були в 2008 році влітку. Також неочікувано, але це все природа.

- Але до повені все ж таки є певний час підготуватися, можна щось прорахувати. От при таких погодних умовах, якщо вони, не дай Боже, погіршаться: підуть дощі або сніг, то як тоді може щось бути.

Отож де і в яких ситуаціях ви очікуєте, що, можливо, будуть певні проблеми?


- На сьогодні в нас є певні проблеми – це Херсонська область. Залишаються підтопленими майже 20 будинків. Але це ґрунтові води, які піднялися у зв’язку з тим, що територія Херсонської області є абсолютно рівнинною, і рівень ґрунтових вод занадто близький до поверхні.

Також в нас є проблеми у Волинській області. Там річка Прип’ять і її притоки вже почали розливатися, заплави затоплені, і всі мешканці, які проживають в низинних місцях, біля річок, в заплавах річок, то є 100% вірогідність того, що їхні садиби будуть підтоплені. Це з року в рік повторюється.

Природа так влаштована, що весною річка розливається. Тоді після того, як вона розіллється, вода зійде, прекрасно ростуть лугові трави, прекрасне сіно в людей, врожай є і так далі.

- Дай Боже, щоб ми того дочекалися. Але…


- Люди стараються будувати своє житло біля річки – там кращі врожаї, там краща, волога земля, але те, що підтоплюється…

Буде не тільки Прип’ять. Сіверський Донець. Це Харківська, Луганська області. Там є в нас проблеми.

В нас і в Дніпропетровську є проблеми. Там також. Але в Дніпропетровській області вина місцевої влади, тому що не почищені зливні каналізації, не почищені дренажі. В наслідок цього є підтоплення.

- В Києві теж вина влади, що забудована територія, на якій взагалі немає нічого будуватися, тобто на самому березі Дніпра.

- Заплава забудована. І це є грубе порушення Водного кодексу України.

- Цим забудовам загрожує під час цієї повені небезпека, підтоплення? Чи це вони 100% будуть затоплені?

Рівень води, який буде під час повені, буде нижчим, ніж в 1979 році.

- За нашими даними, рівень води, який буде під час повені, буде нижчим, ніж в 1979 році, не буде перевищувати відмітку 800 см. Але основна маса будівель, які побудовані в Кончі-Заспі, побудовані вище рівня 800, тобто вони побудовані на намитому піску, і рівень фундаментів є вищим, ніж рівень водопілля, що очікується.

- Вже двічі київська дамба скидала воду задля того, щоби зменшити ризик. І зараз криголами ламають лід.
Під час піку повені, який ми очікуємо десь після 15 квітня і до 10 травня, маса води хлине до Київського водосховища.

- Ні в якому разі з Канча-Заспою це не пов’язано. Це пов’язано перш за все з гідроспорудами, турбінами генераторів, які розташовані на Київській ГЕС. Це дамба, яка стримує 3,6 кубічних кілометри води перед собою. І ми спустили воду спільно.

Рішення приймала міжвідомча комісія при Держводгоспі за безпосередньої участі нашого міністра і членів урядової комісії, яка створена для вирішення питань по запобіганню негативним наслідкам повені. Ми цілеспрямовано знизили рівень води в Київському водосховищі, в Кременчуцькому, в Канівському і у всіх водосховищах дніпровського каскаду для того, щоб ми мали вільний об’єм запасу, куди буде збиратися вода.

Так на сьогодні рівень води 101,5. Це проектна відмітка, яка створена, коли будувалися Київське водосховище і Київська ГЕС. Ця відмітка забезпечує роботу і ГЕС, і живих істот: риби, рослин, які є в Київському водосховищі. Тобто, це нормальний об’єм.

Ми на сьогодні вирішили, центральний штаб, який засідав, понизити рівень Київського водосховища до 101,0, тобто дати ще півметра запасу. Що це нам дає? Це ще дає 200 тисяч кубічних метрів води, які ми можемо акумулювати під час піку повені, який ми очікуємо десь після 15 квітня і до 10 травня, маса води хлине до Київського водосховища.

На сьогодні ми, понизивши рівень, розгрузили всі річки, які впадають у Київське водосховище. Це і Прип’ять, це і Десна, це і Сула, і далі вниз по течії всі річки, які впадають в Дніпро, понизили свій рівень внаслідок того, що річка Дніпро понизила свій рівень.

Ми таким чином закумулюємо не тільки в річці Дніпро, у водосховищах, а на сьогодні це є 11,3 кілометрів кубічних води ми маємо вільних об’ємів. Тобто, цю воду ми зможемо закумулювати і не пропускати так різко через дамби, водосховища, гідроспоруди.

А така води, яка може наповнювати ці водосховища, Дніпро з Прип’яті, з Десни, які ми очікуємо, в першу чергу вони всі течуть з Росії. Річка Дніпро має тільки в Білорусі і в Росії 1200 км протяжності. Якщо туди все буде стікати: сніг, лід, і в притоки всі, то вся ця вода потече до нас, і ми повинні її прийняти таким чином, щоб вона не зруйнувала технічні споруди, які є на Київській ГЕС, щоби вона не змогла нанести шкоду якусь аварійним механічним отворам, які створені для скиду води, щоби ми могли її пропустити.

Тому що якщо буде прибувати велика кількість води, а отвори, які створені, навіть якщо ми відключимо усі турбіни, і вони буту працювати тільки на скид води та не виробляти електроенергію, то ми можемо у пік повені не змогти пропустити.

Коли ця вода буде підніматися, вона переливатиметься через дамбу і може нанести шкоду земляній дамбі, тому що лівобережна дамба взагалі побудована земляна. Фронтальна дамба сильна, повинна витримати будь-яку повінь, вона розрахована на це все.

Тому, звичайно, краще перестрахуватися, краще мати вільним об’єм для того, щоб ми були спокійними, коли буде пік повені, щоби ми могли цю воду акумулювати і планово пропустити через ті отвори, які є в дамбі, які призначені для цього...

- На території, яка може бути підтоплена, крім великих міст і великої кількості населення, яка проживає, ще є й атомні електростанції, зокрема Чорнобильська зона. Проблеми можуть виникнути ще й у зв’язку з тим, що можуть бути змиті у річки забруднені радіоактивні ґрунти…

Пане Квашук, наскільки існує така небезпека у цьому році?
Ніякого забруднення радіологічними елементами води в Дніпрі немає.

- Я відразу ж хотів би заспокоїти усіх слухачів, що ніякого забруднення радіологічними елементами води в Дніпрі, яке порушить водопостачання всіх тих міст, які п’ють воду з Дніпра, немає.

Чому? Тому що, по-перше, внаслідок Чорнобильської катастрофи в мулі Київського водосховища дійсно була велика кількість радіонуклідів, але цезій, стронцій мають свої періоди піврозпаду. І там з тих, які були заявлені, уже половини нема.

По-друге, внаслідок того, що мул чистий нападає зверху того радіологічного, він вже прикрив той радіологічний мул. Тобто, якщо зрушиться, зрушиться чистіший...

- Як щодо старої греблі Ладижинського водосховища, якраз прилеглої до Південноукраїнської АЕС?
Ладижинська гребля це є слабке місце наше.

- Ладижинська гребля стара, і вона потребує реконструкції. Це є проблема, це є слабке місце наше.

Але я хотів би сказати, що на сьогодні сніг уже розтанув у Вінницькій і Хмельницькій областях, і рівень води в Південному Бузі починає падати. Тобто, загрози великої повені ми там не очікуємо, і загрози, що буде зруйнована ладижинська дамба, високої ймовірності немає…

(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)
  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Атор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG