Доступність посилання

ТОП новини

Що дасть Білорусі Митний союз із Росією та Казахстаном?


(архівна фотографія) Президент Росії Дмитро Медведєв, президент Білорусі Олександр Лукашенко і президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв, Мінськ, 27 листопада 2009 року
(архівна фотографія) Президент Росії Дмитро Медведєв, президент Білорусі Олександр Лукашенко і президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв, Мінськ, 27 листопада 2009 року

Мінськ – 6 липня Білорусь увійшла до Митного союзу з Росією та Казахстаном. Митний контроль на кордонах між цими трьома країнами скасовується, митні процедури і тарифи стають єдиними. Раніше прем'єр-міністр Росії Володимир Путін запропонував приєднатися до Митного союзу також Україні.

Росія та Казахстан запровадили спільний Митний кодекс із 1 липня, Білорусь – лише з 6-го. Це запізнення пов’язане з гострою суперечкою офіційного Мінська з Москвою стосовно обкладання експортним митом російської нафти, що продається до Білорусі. Це мито було запроваджене з 2010 року, і на цьому Білорусь втрачає близько 4 мільярдів доларів на рік. Офіційний Мінськ заявляє, що ця практика не відповідає принципам Митного союзу. Мінськ до останнього вимагав скасувати це мито, навіть звертався з цього приводу до Економічного суду СНД, шантажував Москву своїм можливим невходженням до Митного союзу.

Саме ця суперечка фактично була прихованою причиною нещодавньої «газової війни» між Білоруссю та Росією, обміну дуже неприємними висловлюваннями між президентами Росії та Білорусі.

Але, незважаючи на це, Мінськ фактично капітулював перед Москвою. Вчора в Астані президент Лукашенко підписав усі документи, потрібні для початку діяльності в рамках Митного союзу. Щоправда, при цьому адміністрація президента Лукашенка запевняє, що Росія все ж погодилася зняти мито на нафту після того, як Білорусь підпише та ратифікує документи про Єдиний економічний простір у рамках цього «союзу трьох». Цей «простір» передбачає єдину валюту та інші механізми більш глибокої інтеграції з домінуванням Росії. Але це залишається у планах.

Офіційний Мінськ запевняє про вигоди від участі Білорусі у Митному союзі.У білоруському уряді кажуть, що тепер буде спрощеною організація торгівлі з Росією та Казахстаном, що Білорусь отримає вільний доступ на ринок у 170 мільйонів покупців, зможе налагоджувати у себе «монтаж» складних імпортних товарів та продавати їх у Росії і Казахстані, а тому можна сподіватися і на додаткові іноземні інвестиції. Білорусь також сподівається, що Митний союз зупинить різні торговельні війни, від яких страждають білоруські виробники.

У Кремлі ніяк не можуть змиритися з розпадом СРСР


Незалежні економісти зауважують, що Митний союз міцніше прив’яже білоруську економіку до російської, ускладнить її торгівлю з третіми країнами, стане певною перешкодою на шляху входження до Світової організації торгівлі, зашкодить інтеграції з Євросоюзом.

Політологи оцінюють створений під тиском Росії Митний союз, як геополітичний проект Москви, спрямований на те, щоб закріпити домінування Росії на пострадянському просторі, тому що у Кремлі ніяк не можуть змиритися з розпадом СРСР.

Але, незважаючи на наполегливість Росії у формуванні Митного союзу, є немала ймовірність, що цей проект перетвориться на мертву структуру, як уже сталося з СНД, ЄЕП чи ЄврАзЕС. Сам президент Білорусі Олександр Лукашенко без особливого ентузіазму коментував приєднання Білорусі до Митного союзу «Поживемо – побачимо», – сказав він 5 липня в Астані.
  • Зображення 16x9

    Валерій Калиновський

    Народився в 1967 році в Україні. Закінчив факультет журналістики Білоруського державного університету та аспірантуру в Інституті історії мистецтва, етнографії та фольклору Національної академії наук Білорусі. Із 1987 року працював в іванівській районній газеті на Берестейщині, мінській обласній газеті, республіканському виданні «Чырвоная змена», в парламентський газеті «Звязда» перших років незалежності Білорусі. Кореспондент Української служби Радіо Свобода в Мінську з 1994 року, з 2000 року – в Білоруській службі Радіо Свобода. Автор книг «Справа Бяляцького» (2012), «Пані Ельжбета. Історія однієї дружби» (2016), «Діти Франції. Історія сімей, які повірили Сталіну» (2019).

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG