Доступність посилання

22 Листопад 2017, Київ 08:29

Нью-Йорк – Шпигунська сага 21-го століття, яка нагадала нам «холодну війну» віку минулого, завершилася у Відні обміном між Сполученими Штатами й Росією. Два літаки приземлилися у віденському аеропорту. Із Нью-Йорка привезли 10 депортованих агентів російської Служби зовнішньої розвідки, а з Москви – чотирьох в'язнів, засуджених за звинуваченням у шпигунстві на користь Заходу.

Важко повірити, що в наш час можливі нові Штірліци, причому справжні, а не вигадані. Щоправда, є істотна різниця. На відміну від кіногероя, викриті агенти-нелегали життям не ризикували. Їх інфільтрували до Америки понад 10 років тому на ролі так званих «кротів» із найглибшою конспірацією, із завданням «американізуватися» і заводити знайомства у політичних і ділових колах. І все в них було відповідне – домівки, бізнес, діти – все ніби американське.

Лише перед федеральним суддею у Манхеттені вони назвали свої справжні імена. Подружжя Ричард і Синтія Мерфі – це Володимир і Лідія Гурьєви, Патріша Міллс – Наталя Переверзєва, Хуан Лазаро – Михайло Васенков, Дональд Хетфілд – Андрій Безруков, Майкл Зоттоллі – Михайло Куцик і так далі. Щоправда, перуанка Віки Пелаез не ховала ані прізвища свого, ані прокомуністичних переконань.

Усі десятеро визнали себе агентами Служби зовнішньої розвідки Росії, не зареєстрованими у міністерстві юстиції США, як вимагає закон.

Одинадцятому нелегалові вдалося втекти. Суддя Кімба Вуд наказала депортувати всіх із довічною забороною повертатися до Сполучених Штатів.

Віки Пелаез заявила, що не хоче мешкати у Москві, хоча їй пропонують дім і пенсію.

Адвокат перуанки Джон Родрігес сказав репортерам: «Російський уряд обіцяв моєму клієнтові довічну пенсію у 2000 доларів (на місяць), куди б вона не поїхала. Вона тепер поїде до Росії, а звідти може їхати куди завгодно, до будь-якої країни світу. Вона хоче їхати до Перу».

Із російського боку – агенти Заходу чи політичні в'язні?


Ігор Сутягін, дослідник із академічного інституту вивчення США й Канади
Троє з тих, кого обміняла Росія на своїх шпигунів – колишні офіцери російської розвідки, засуджені за контакти з західними колегами, а найбільш відомий – четвертий, науковець Ігор Сутягін, дослідник із академічного інституту вивчення США й Канади.

Сутягіна заарештували 1999 року за обвинуваченням у зраді й шпигунстві за те, що він передавав інформацію про російські озброєння британській фірмі. Сутягіна засудили на 14 років, він до останньої хвилини не визнавав себе винним, стверджуючи, що не мав доступу до військових таємниць, а всі матеріали брав із відкритої російської преси.

Перед обміном Сутягіна змусили підписати зізнання – така була передумова звільнення. Батько в'язня В'ячеслав Сутягін в інтерв'ю московському кореспондентові Радіо Свобода сказав, що його син тяжко переживає те, що його підпис під брехливим звинуваченням був платнею за свободу.

«Якщо цитувати дурну тезу нашого президента, «Свобода краще, ніж несвобода», тоді, звичайно, свобода краще від несвободи, але ця теза сумнівна, оскільки добре ім'я важливіше від уявної свободи», – сказав батько науковця.

Втім, міжнародні правозахисні організації, які послідовно виступали на захист Сутягіна, ніколи не ототожнювали його діяльності зі шпигунством і завжди вважали вченого політичним в'язнем.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG