Для проведення наступного перепису доведеться витратити близько трьохсот-чотирьох мільйонів гривень. Це зазначив директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко.
Відповіді на важливі питання
За правилами ООН, перепис варто проводити щодесять років. Але через економічну кризу вдруге українців рахуватимуть не 2011-го, а роком пізніше, повідомила заступник керівника Держкомітету статистики Наталія Власенко. «Враховуючи загальну кризу, як фінансово-економічну, так і політичну, минулого року в бюджеті не були передбачені кошти на проведення пробного перепису. Тому ми були змушені подати пропозицію на перенесення термінів», - сказала вона.
Тож у грудні цього року на Харківщині, у Дергачівському районі, проведуть «пробний» перепис. А в 2012-му населення перепишуть уже по всій Україні. Дані оброблятимуть біля року.
Навіщо взагалі робити перепис, витрачаючи на його організацію та проведення десятки мільйонів гривень платників податків; до того ж за рік підбиття підсумків результати можуть застаріти, зауважують противники проведення перепису. Незважаючи на те, що Держкомітет статистики регулярно повідомляє офіційні дані про те, наскільки скорочується населення (якщо 2001-го року нарахували 48 з половиною мільйонів осіб, зараз їх – менше 46-ти мільйонів), проведення перепису державі просто необхідне, стверджує заступник керівника цього Державного комітету Наталія Власенко, відкидаючи закиди скептиків щодо марнування бюджетних коштів. «Безумовно, тільки з перепису ми можемо отримати інформацію щодо мовного складу нашого населення. Крім того, у нас скасований рядок національності, і саме перепис може дати відповідь на ці запитання. Разом із тим, уточнюється кількість і якість життя населення, місце розташування людей».
Крім того, завдяки перепису соціологи дізнаються освітній рівень, зайнятість, джерела засобів існування і навіть житлові умови респондентів.
Обов’язок громадянина
Під час перепису людей просять відповісти, зокрема, на запитання про стать, вік, дату і місце народження, сімейний стан, громадянство, освіту тощо. При цьому відповіді респондентів не перевіряють, розповідає директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова. «Перепис населення тим і відрізняється від всього іншого, що тут ніколи не потребують документів. Там, де вас перепис застав, там вас і реєструють. Інше питання, якщо ви тимчасово виїхали з постійного місця проживання, то там вас можуть записати як тимчасово відсутню людину. А там, де вас застали, наприклад, у потязі чи в готелі, то там вас реєструють як тимчасово присутніх. Перепис - справа обов’язкова, але значною мірою добровільна. Ми не Туреччина, де не випускали з подвір’я, поки не люди не пройшли перепис, і навіть встановлювали комендантську годину». Однак, слід пам’ятати, що Закон України «Про Всеукраїнський перепис населення» зобов’язує кожного громадянина пройти перепис і безоплатно у повному обсязі подати достовірні персональні дані.
Директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко стверджує, що у Держкомстату немає достатньої кількості інтерв’юерів для проведення Всеукраїнського перепису населення. І економія на них може принести лише шкоду. «Існує велика спокуса зекономити за рахунок того, щоб переписом займалися державні службовці на місцях, які й так отримують зарплату з бюджету і які за основною своєю діяльністю не займаються цими питаннями. Або ж у примусовому порядку залучити вчителів, не платячи їм грошей. Це небезпечно, тоді можуть виникати великі питання до якості результатів», - зазначає він.
Під час попереднього перепису таким чином не економили. Щодо цього перепису в Держкомстаті попередні підрахунки, у скільки може обійтися його проведення, наводити відмовилися. Послалися на те, що підготовка до акцій тільки почалася.
Що дає перепис населення?
Андрій Биченко вважає, що дані перепису цікаві не лише соціологам. «Перепис - це така річ, яка потрібна державі, бо насправді інформацію про стан демографічний, соціальний у державі можна отримати лише з перепису».
Розподіл людей по регіонах, рівень їхньої освіти та зайнятість – такою є, на думку колишнього віце-прем’єра Володимир Ланового, найкорисніша інформація Всеукраїнського перепису населення. «У світі відома така залежність: структура капіталу країни має максимально відповідати структурі населення, точніше, структурі виробничо-трудових ресурсів. Не можна будувати заводи, якщо немає відповідної кваліфікації професійної підготовки людей. Тож перепис допомагає структурним вдосконаленням», - стверджує він.
Перепис 2012-го року буде шостим підрахунком населення України після Другої світової війни – попередній здійснили 9 років тому, і він став першим в історії незалежної держави. Ще чотири провели, коли Україна входила до складу колишнього Радянського Союзу: 1959, 1970, 1979, 1989 років.
Відповіді на важливі питання
За правилами ООН, перепис варто проводити щодесять років. Але через економічну кризу вдруге українців рахуватимуть не 2011-го, а роком пізніше, повідомила заступник керівника Держкомітету статистики Наталія Власенко. «Враховуючи загальну кризу, як фінансово-економічну, так і політичну, минулого року в бюджеті не були передбачені кошти на проведення пробного перепису. Тому ми були змушені подати пропозицію на перенесення термінів», - сказала вона.
Тож у грудні цього року на Харківщині, у Дергачівському районі, проведуть «пробний» перепис. А в 2012-му населення перепишуть уже по всій Україні. Дані оброблятимуть біля року.
Навіщо взагалі робити перепис, витрачаючи на його організацію та проведення десятки мільйонів гривень платників податків; до того ж за рік підбиття підсумків результати можуть застаріти, зауважують противники проведення перепису. Незважаючи на те, що Держкомітет статистики регулярно повідомляє офіційні дані про те, наскільки скорочується населення (якщо 2001-го року нарахували 48 з половиною мільйонів осіб, зараз їх – менше 46-ти мільйонів), проведення перепису державі просто необхідне, стверджує заступник керівника цього Державного комітету Наталія Власенко, відкидаючи закиди скептиків щодо марнування бюджетних коштів. «Безумовно, тільки з перепису ми можемо отримати інформацію щодо мовного складу нашого населення. Крім того, у нас скасований рядок національності, і саме перепис може дати відповідь на ці запитання. Разом із тим, уточнюється кількість і якість життя населення, місце розташування людей».
Крім того, завдяки перепису соціологи дізнаються освітній рівень, зайнятість, джерела засобів існування і навіть житлові умови респондентів.
Обов’язок громадянина
Під час перепису людей просять відповісти, зокрема, на запитання про стать, вік, дату і місце народження, сімейний стан, громадянство, освіту тощо. При цьому відповіді респондентів не перевіряють, розповідає директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова. «Перепис населення тим і відрізняється від всього іншого, що тут ніколи не потребують документів. Там, де вас перепис застав, там вас і реєструють. Інше питання, якщо ви тимчасово виїхали з постійного місця проживання, то там вас можуть записати як тимчасово відсутню людину. А там, де вас застали, наприклад, у потязі чи в готелі, то там вас реєструють як тимчасово присутніх. Перепис - справа обов’язкова, але значною мірою добровільна. Ми не Туреччина, де не випускали з подвір’я, поки не люди не пройшли перепис, і навіть встановлювали комендантську годину». Однак, слід пам’ятати, що Закон України «Про Всеукраїнський перепис населення» зобов’язує кожного громадянина пройти перепис і безоплатно у повному обсязі подати достовірні персональні дані.
Директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко стверджує, що у Держкомстату немає достатньої кількості інтерв’юерів для проведення Всеукраїнського перепису населення. І економія на них може принести лише шкоду. «Існує велика спокуса зекономити за рахунок того, щоб переписом займалися державні службовці на місцях, які й так отримують зарплату з бюджету і які за основною своєю діяльністю не займаються цими питаннями. Або ж у примусовому порядку залучити вчителів, не платячи їм грошей. Це небезпечно, тоді можуть виникати великі питання до якості результатів», - зазначає він.
Під час попереднього перепису таким чином не економили. Щодо цього перепису в Держкомстаті попередні підрахунки, у скільки може обійтися його проведення, наводити відмовилися. Послалися на те, що підготовка до акцій тільки почалася.
Що дає перепис населення?
Андрій Биченко вважає, що дані перепису цікаві не лише соціологам. «Перепис - це така річ, яка потрібна державі, бо насправді інформацію про стан демографічний, соціальний у державі можна отримати лише з перепису».
Розподіл людей по регіонах, рівень їхньої освіти та зайнятість – такою є, на думку колишнього віце-прем’єра Володимир Ланового, найкорисніша інформація Всеукраїнського перепису населення. «У світі відома така залежність: структура капіталу країни має максимально відповідати структурі населення, точніше, структурі виробничо-трудових ресурсів. Не можна будувати заводи, якщо немає відповідної кваліфікації професійної підготовки людей. Тож перепис допомагає структурним вдосконаленням», - стверджує він.
Перепис 2012-го року буде шостим підрахунком населення України після Другої світової війни – попередній здійснили 9 років тому, і він став першим в історії незалежної держави. Ще чотири провели, коли Україна входила до складу колишнього Радянського Союзу: 1959, 1970, 1979, 1989 років.
