Доступність посилання

16 Грудень 2017, Київ 18:08

«Укрзалізниця» закупить щонайменше десяток пасажирських швидкісних потягів. Такими планами поділився міністр транспорту Костянтин Єфименко. За його словами, можливості залізниці на певних ділянках дозволяють рух до 160-ти кілометрів на годину. Водночас зараз середня швидкість найстрімкіших в Україні потягів - «Столичних експресів» - є майже удвічі меншою, констатують експерти.

На запитання - коли саме закуплять нові швидкісні поїзди, у Міністерстві транспорту та зв’язку відповідають: «найближчим часом». А імпортними будуть нові швидкісні потяги чи вітчизняними, це визначиться на конкурсі.

500 кілометрів за 4 години

Використовуватимуть швидкісні потяги на лічених маршрутах. Передусім, для сполучення між містами, які прийматимуть чемпіонат Євро-2012, повідомив генеральний директор Укрзалізниці Михайло Костюк. «Такі поїзди повинні використовуватися на так званому пасажирському коридорі. Це Львів – Київ, Київ – Харків, до Донецька і Дніпропетровська. Які це будуть поїзди? Тих виробників, хто встигне до початку чемпіонату запропонувати нам найкращий варіант. Якщо це буде український виробник, ми будемо із задоволенням використовувати вітчизняний потяг. Якщо закордонний виробник, який запропонує паралельне кредитування, то буде закордонний», - сказав він.

Кожен вагон швидкісного потяга може коштувати близько трьох мільйонів євро, зазначають фахівці. Це в кілька разів дорожче звичайного вагона. Михайло Костюк запевняє, що квитки у таких потягах будуть не дорожчими, ніж у звичайних. «Квитки будуть не дорожчі, квитки будуть на рівні з іншими. Адже наші міжрегіональні пасажирські поїзди не є збитковими, ціна квитка в вагоні СВ або купе - на рівні рентабельності».

Нинішній стан залізниці в Україні є таким, що скільки нових швидкісних потягів не купуй, вони зможуть лише прискорюватися, а не стабільно пересуватися з високими швидкостями. Такою є думка екс-міністра транспорту України Євгена Червоненка. «Це ж не повітря, коли один літак летить 1000 кілометрів на годину, інший - 300, і вони спокійно можуть розійтися. – говорить він. - Можливості залізниці - обмежені. Треба зробити ретельний аналіз прискорених ділянок, але цілком зрозуміло, що необхідна глобальна реконструкція, це однозначно. Бо це ж не тільки залізничне полотно, це і заходи безпеки навколо, і логістика, і графіки руху…».

Колії української залізниці відповідають європейським стандартам і здатні «витримати» нові поїзди, запевняє генеральний директор Укрзалізниці Михайло Костюк. За його словами, у нових швидкісних потягах пасажири долатимуть відстань у півтисячі кілометрів за чотири години. Тобто - 125 кілометрів на годину. «Ми започаткували цілу програму. У першу чергу ми розмежовуємо рух вантажних потягів усіх напрямків (а як правило це двохколійні напрямки)», - говорить він. Впровадження швидкісного руху Михайло Костюк називає ознакою розвитку суспільства і наголошує: «пропускна здатність українських залізниць надзвичайно велика, тому жодного дискомфорту чи збою бути не повинно, і його не буде».

Ефективність нововведень

Зараз «Укрзалізниця» - це радянський монстр, який треба всерйоз реформувати, запевняє, зі свого боку, екс-міністр транспорту України Йосип Вінський. Поки на підприємство не почнуть надходити інвестиції, всі наміри запровадити швидкісний рух є порожніми балачками. Нині ж пасажирські потяги курсують зі швидкостями минулого століття. «При сьогоднішньому рівні полотна швидкісний рух є просто неможливий. Середня швидкість пасажирських перевезень - це 34 кілометри на годину, так звітує залізниця. А те, що на певній ділянці поїзди зможуть іти зі швидкістю 120 чи 140 кілометрів, то це по суті нічого не міняє, бо загальна швидкість на залізницях дуже низька», стверджує він.

У сусідній Польщі є поки всього одна лінія, яка відповідає усім вимогам швидкісних залізничних перевезень. Це – центральна залізнична магістраль, споруджена у 70-х роках минулого століття. До Євро-2012 Міністерство інфраструктури та Польської державної залізниці планує запустити ще кілька швидкісних магістралей, по яких можна їздити зі швидкістю до двохсот кілометрів на годину, повідомляє - кореспондент Радіо Свобода у Варшаві.

Нещодавно Польська держзалізниця придбала 10 локомотивів «Євроспрінтер». Це перші у Польщі локомотиви, що можуть розвивати швидкість до 230 кілометрів на годину. Сукупна вартість цих локомотивів 44 з половиною мільйона євро, а проект профінансовано з кредиту Європейського інвестиційного банку. Цікаво, що поляки перейменували «Євроспрінтер» і називають його по-своєму - «Гусаром». Важливо, що такі локомотиви не вимагають настільки частих техоглядів як ті, котрими здебільшого користується польська держзалізниця.

«Гусари» курсують Центральною Польщею та двома лініями міжнародного сполучення – до Берліна та то чеського Богуміна. Та вже в найближчі роки вони довозитимуть пасажирів із Варшави до найбільших міст країни. Така подорож скоротиться в часі майже удвічі. Виробництво комфортних пасажирських вагонів, які можуть їхати зі швидкістю 200 кілометрів на годину вже налагоджене й у польському місті Познань.

Тим часом у Росії, з грудня минулого року, від Москви до Петербурга ходить новий швидкісний потяг «Сапсан». Маючи змогу розігнатися до 350 кілометрів на годину, він змушений пересуватися зі швидкістю максимум 200. А на деяких ділянках швидкість становить 100 кілометрів на годину. Причина - для «Сапсана» не побудували окремі колії, як усюди в Європі. Колії, що виключають проходження через населені пункти, автопереїзди і пішохідні переходи, з надійною огорожею, зі спеціально укріпленим полотном. Це зазначає політолог, екс-депутат Держдуми Володимир Рижков.

Потяг змушений ходити старою царсько-радянською залізницею, через міста і села, полотном, яке раніше не передбачало швидкісного руху, із безліччю переїздів та переходів, упереміш із електричками, цистернами з нафтопродуктами і платформами з щебенем. Тому ефективність роботи такого потягу зменшується в рази. Як вважають експерти, ситуація на українській залізниці – аналогічна.
  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG