Представники 27 європейських країн та Європарламенту вийшли на фінішну пряму в створенні системи, яка попереджатиме про порушення, небезпеку чи кризові ситуації у фінансовій сфері.
За зволікання у посиленні контролю за банками й іншими закладами, що керують великими грошима, Європу часто критикували й наводили приклад Америки, яка швидко реформувала свої наглядові структури.
Деякі держави, особливо Великобританія, навідріз відмовлялися від ідей, що пропонував Брюссель, адже лондонському Сіті тоді доведеться поступитися своїм суверенітетом у європейських фінансах.
Бельгія сподівається, що нагляд створять за її головування
Щойно зусиллями різних установ, зокрема, Ради ЄС та євродепутатів, сторони нарешті досягли політичної згоди у цій сфері. Олів’є Шастель, держсекретар із європейських питань Бельгії, яка наразі головує в Євросоюзі, переконаний, що з нового року фінансово-наглядові установи нового зразка розпочнуть роботу.
«Ми досягнемо згоди між європейськими столицями щодо цього спільного проекту, який посилить нагляд і вагу декількох контролюючих органів у банківській чи страхувальній галузях, – каже він. – Таким чином, за необхідності «аварійний сигнал» лунатиме на європейському рівні замість того, щоб залишати окремі країни самотужки боротися з проблемами».
Нова архітектура фінансового нагляду має бути такою: Європейська рада з системних ризиків, що базуватиметься у Франкфурті, насамперед цікавитиметься можливими збоями на рівні всієї грошової сфери Європи. Крім цього, існуватимуть ще три органи, які окремо «опікуватимуться» банками, страховими компаніями та ринками. Їхні офіси відповідно будуть розміщені у Франкфурті, Лондоні та Парижі.
Це прогрес після кризових уроків – єврокомісар
Як пояснив єврокомісар з питань внутрішнього ринку та послуг Мішель Барньє, «це будуть органи, котрі матимуть реальну владу і будуть здатні встановлювати правила гри, чинні для всіх на рівні Євросоюзу. Це великий прогрес після уроку, який нам дала криза. Європейські фінанси будуть під наглядом чогось на зразок «контрольної вежі та екранів радарів», які до того ж будуть спроможні реагувати».
Єврокомісар, зокрема, натякає на те, що нова система зможе контролювати фінанси кожної окремої країни-члена ЄС, хоча це донині й викликало негативну реакцію низки європейських держав.
Проте досягнута політична угода – це ще не все. Своє «добро» новій системі фінансового нагляду ще мають дати міністри економіки країн Євросоюзу. А наприкінці цього місяця ідею створення наднаціональних органів нагляду винесуть на голосування у Європейському парламенті.
За зволікання у посиленні контролю за банками й іншими закладами, що керують великими грошима, Європу часто критикували й наводили приклад Америки, яка швидко реформувала свої наглядові структури.
Деякі держави, особливо Великобританія, навідріз відмовлялися від ідей, що пропонував Брюссель, адже лондонському Сіті тоді доведеться поступитися своїм суверенітетом у європейських фінансах.
Бельгія сподівається, що нагляд створять за її головування
Щойно зусиллями різних установ, зокрема, Ради ЄС та євродепутатів, сторони нарешті досягли політичної згоди у цій сфері. Олів’є Шастель, держсекретар із європейських питань Бельгії, яка наразі головує в Євросоюзі, переконаний, що з нового року фінансово-наглядові установи нового зразка розпочнуть роботу.
«Ми досягнемо згоди між європейськими столицями щодо цього спільного проекту, який посилить нагляд і вагу декількох контролюючих органів у банківській чи страхувальній галузях, – каже він. – Таким чином, за необхідності «аварійний сигнал» лунатиме на європейському рівні замість того, щоб залишати окремі країни самотужки боротися з проблемами».
Нова архітектура фінансового нагляду має бути такою: Європейська рада з системних ризиків, що базуватиметься у Франкфурті, насамперед цікавитиметься можливими збоями на рівні всієї грошової сфери Європи. Крім цього, існуватимуть ще три органи, які окремо «опікуватимуться» банками, страховими компаніями та ринками. Їхні офіси відповідно будуть розміщені у Франкфурті, Лондоні та Парижі.
Це прогрес після кризових уроків – єврокомісар
Як пояснив єврокомісар з питань внутрішнього ринку та послуг Мішель Барньє, «це будуть органи, котрі матимуть реальну владу і будуть здатні встановлювати правила гри, чинні для всіх на рівні Євросоюзу. Це великий прогрес після уроку, який нам дала криза. Європейські фінанси будуть під наглядом чогось на зразок «контрольної вежі та екранів радарів», які до того ж будуть спроможні реагувати».
Єврокомісар, зокрема, натякає на те, що нова система зможе контролювати фінанси кожної окремої країни-члена ЄС, хоча це донині й викликало негативну реакцію низки європейських держав.
Проте досягнута політична угода – це ще не все. Своє «добро» новій системі фінансового нагляду ще мають дати міністри економіки країн Євросоюзу. А наприкінці цього місяця ідею створення наднаціональних органів нагляду винесуть на голосування у Європейському парламенті.
