Доступність посилання

19 Листопад 2017, Київ 04:23

Чому малий бізнес проти Податкового кодексу?


За день до запланованого розгляду Верховною Радою в другому читанні проекту Податкового кодексу своїми оцінками цього законопроекту в ефірі Радіо Свобода поділилися підприємці Марія Ростецька та Віталій Андрєєв.

– Сьогодні на погоджувальній раді у парламенті вирішували, коли саме розглядатимуть у другому читанні проект Податкового кодексу. У першому читанні його ухвалили 7 жовтня.

Великі протести, багато коментарів, багато критики, документ вдосконалювали. Принаймні, це декларували скрізь, де тільки можна. Приймали пропозиції і від Кабінету Міністрів, і від підприємців, і від різних організацій.

І ось сьогодні Голова Верховної Ради Володимир Литвин припустив, що на розгляд кодексу піде два дні - вівторок і четвер.

Голова парламентського Комітету з питань податкової та митної політики Віталій Хомутинник заявив, що депутати вже отримали сьогодні вранці вдосконалений текст і, мовляв, мають час прочитати його до завтра. Хоча документ дуже великий. І комітет рекомендує у вівторок, 16 листопада, продовжити вечірнє засідання після 18-ої години з тим, щоб за один день розглянути і ухвалити вже в другому читанні цей вдосконалений Податковий кодекс.

На що спікер сказав, що це потребує узгодження парламенту, «якщо депутати не втомляться й погодяться працювати після 18-ої».

Але, за словами Віталія Хомутинніка, пропозиції і підприємців, і Кабміну при доопрацюванні враховані в пропорції 50% на 50%.

І це вже межа. Дуже чітко висловився Прем’єр-міністр Микола Азаров. Він сказав, що вважає протести малих підприємців маніпулятивними, що «наші опоненти примусили їх зображати протест».

Микола Азаров
Микола Азаров:
Вони кажуть: плата за патент збільшується в 5-10 разів. Це брехня! Порівняно з чинним законом патентування деяких видів підприємницької діяльності ставки збільшуються на 18%, тобто менше ніж прогнозований рівень інфляції за ці роки. 12 років не змінювалася плата за патент, і зараз пропонується збільшити її на 18%.

Вони кажуть: штрафні санкції збільшуються в 5 разів. Також брехня! Насправді ж штрафні санкції для підприємців навіть зменшуються, і нараховуються вони лише за неподання звітності і несплату податкових зобов’язань.

Вони кажуть: вводиться 6 нових видів перевірок. Це також брехня! Ніяких нових перевірок не буде. Ніяких міфічних опитувань, обстежень, обшуків, вилучення особистого майна також не буде.

Більше того, права органів податкової служби обмежені, вичерпно викладені у кодексі, і вихід за межі цих прав платник може оскаржити у суді. І взагалі будь-які санкції податкової служби можливі лише на рішення суду.

Також протестувальники незадоволені тим, що вводяться касові апарати на кожне робоче місце. Але це також неправда! А з іншого боку, треба замислитися, як споживачеві захистити свої права, якщо він придбав на базарі неякісний товар без касового чека? Як він зможе обміняти цей товар?

Ми уважно вислухали аргументи, претензії представників малого бізнесу, обґрунтовано прийняли, врахували. Але це вже межа!

Треба усвідомити, що непримиренні так звані «малі підприємці» воюють не з урядом, вони воюють з пенсіонерами, інвалідами, з батьками хворих дітей, у яких немає необхідних ліків. Те, що 4 мільйони громадян не беруть участі в суспільних витратах, не роблять внеску в утримання пенсіонерів, це абсолютно не правильно!


– Пані Ростецька, як Ви можете прокоментувати ось таку промову Прем’єр-міністра?

Марія Ростецька
Марія Ростецька:
Це зрозуміло, що Ви, пане Азаров, дуже хочете показати, що нами маніпулюєте.

Він каже про патенти. Але ми кажемо не про патенти. Ми кажемо про те, що сукупне податкове навантаження зараз збільшується, щонайменше, в 3, а то й в 7, і в 10, і в 20 разів. Якщо ви не можете сплачувати єдиний податок, то вам доведеться переходити на загальну систему оподаткування і там маєте сплатити майже 50% від вашого доходу.

А що стосується єдиного податку, то він збільшується з 200 до 600, а по деяких сферах, наприклад, по інформаційній діяльності до тисячі гривень, плюс ще так званий «єдиний
Cукупне податкове навантаження зараз збільшується, щонайменше, в 3, а то й в 7, і в 10, і в 20 разів
соціальний податок», якого на 1 січня цього року не було. І давайте порахуємо. Якщо на 1 січня цього року обов’язкова сплата була у 200 гривень, то на 1 січня 2011 року обов’язковою буде сплата приблизно тисяча гривень. Це в 5 разів!

– Азаров каже, що треба просто дивитися на кожного «спрощенця» і визначати конкретно, чим він займається. Зокрема говорить, що бізнесмени, які займаються нерухомістю і мають мільйонні річні обороти, не можуть бути насправді на єдиному податку.

Пане Андрєєв, Прем’єр-міністр звинувачує малий і середній бізнес у тому, що він ухиляється від своєї соціальної функції наповнювати бюджет. Ці претензії обґрунтовані?

Віталій Андрєєв
Віталій Андрєєв:
Ні, тому що малий і середній бізнес хоче сплачувати чесні, легальні податки, тільки ті податки, які будуть нараховуватися і сплачуватися до державного бюджету.

Але, дивлячись на цей Податковий кодекс, ми бачимо, що це майже неможливо, тому що, як уже сказала пані Марія, в 5, а то й в 6, 7 разів підвищується податкове навантаження на малого підприємця. Тому підприємцям іншого виходу немає, як або піти «в тінь», або зовсім залишити свою роботу.

– А уряд взагалі вважає, що він, навпаки, бореться з «тіньовим» бізнесом.

Підприємцям іншого виходу немає, як або піти «в тінь», або зовсім залишити свою роботу
Ми маємо запитання від радіослухача.

Слухач (переклад): По моїй діяльності «у тінь» іти, звісно, ніхто не збирається. Щоправда, мої послуги подорожчають відповідно в 3 рази. Я займаюся рекламною діяльністю.

Далі – не визначене реальне місце, де я повинен працювати. Адже в мене є офіс безпосередньо по місцю реєстрації, а це означає, що я маю офіс поставити у квартирі. Тобто, багато елементів не деталізовано.


– Можливо, просто не вистачає часу на те, щоб цей документ ще вдосконалити?

Марія Ростецька:
Це робиться свідомо для того, щоб можна було трактувати законодавство і тим, і іншим способом і можна було податківцю взяти хабара
Мені здається, що це робиться свідомо для того, щоб можна було трактувати законодавство і тим, і іншим способом і можна було податківцю взяти хабара.

В нас є норма (це стаття 311), в якій сказано, що «якщо у разі виявлення факту діяльності не за місцем, вказаним у свідоцтві, платник податку зобов’язаний сплатити податку за ставкою 600 гривень». Тобто, якщо у когось місце діяльності вказане у свідоцтві – це квартира, а 90% підприємців зареєстровані саме у квартирах, а вони вийшли на вулицю, пройшли 100 метрів і стали торгувати на базарі, то вони ж здійснюють свою діяльність не за місцем реєстрації. Якщо трактувати цю норму саме досконало, до останньої крапки, то він буде змушений сплачувати 600 гривень незалежно від того, в якому районі він працює.

Весь кодекс на сьогодні написано саме таким чином, щоб можна було його трактувати як завгодно і можна було сказати, що сьогодні ми не будемо вас перевіряти, а завтра, користуючись ст. 80 «Про фактичні перевірки», яка з’явилася саме в останньому читанні, якщо раніше вона називалася «Про контрольні перевірки», то зараз називається «Про фактичні перевірки», перевірити ваші залишки на складі, ваш весь товар і сказати, що ви не маєте права займатися діяльністю і сплачувати єдиний податок.

– Пане Андрєєв, якими оптимальними мали б бути стосунки між податківцями і підприємцями?

Віталій Андреєв:
Вони повинні якомога рідше спілкуватися один з одним.

– Бажано через Інтернет.

Віталій Андреєв:
Бажано через Інтернет. Перевірки в принципі можуть бути, але вони повинні бути, скажімо, один раз на рік перевірили підприємство чи малого підприємця, порушень не виявлено - більше до нього не приходити.

– Чи правильно я розумію, що малий і середній бізнес згоден платити більше, розуміючи, що країна у важкій ситуації, бюджет порожній, але щоби адміністрування було менше?

Віталій Андреєв:
Спитайте у будь-якого підприємця, він готовий платити податки в бюджет міста, держави, але в бюджет, а не в кишеню чиновнику
Правильно зрозуміли. Ми готові платити. Ви запитайте у будь-якого підприємця, він готовий платити податки в бюджет міста, держави, але в бюджет, а не в кишеню чиновнику.

– Ми маємо запитання від радіослухача.

Слухач (переклад): Я займаюся малим бізнесом, маю підприємство, на якому працює 6 осіб зараз. Воно працює у сфері послуг. Це автомийка. І ще один напрямок, яким нещодавно почав займатися, півроку. Це підприємство, яке займається комп’ютерними технологіями і Інтернетом.

У перспективі того майбутнього, яке нам висвітлюється в новому законі оподаткування, це дуже насторожує. Я чесно вам скажу: я не знаю, чи варто мені далі розвивати Інтернет і ІТ-технології, якими ми маємо намір зараз займатися, п’ятеро молодих людей. Випускники університету свідомо хочуть працювати, хочуть чесно працювати, забезпечувати себе. Але ми не знаємо, як нам далі рухатися, тому що якщо буде ухвалений цей кодекс, то ми просто будемо змушені закрити підприємство.

Я вже зараз стою на межі того, що змушений звільнити двох працівників. Якщо я зараз сплачую, грубо кажучи, 200 гривень, то, за моїми підрахунками, з нового року я сплачуватиму 500-600 гривень мінімум, а то й до тисячі гривень.

Зрозумійте правильно, нібито, це гроші невеликі, але ми й заробляємо їх небагато. Ми надаємо послуги, миємо машини, робимо передпродажну підготовку, на цьому місці, яке ми маємо, можемо обслужити 10-20 машини в день. У кожної машини є собівартість. Піднімати ціни за послуги просто нікуди, тому що ціни максимальні й так, люди не задоволені цінами. За рахунок зарплати, ви зрозумійте правильно, почнуть красти або ще щось.

Як далі рухатися? Треба звідкись ці гроші взяти. Зі своєї кишені? Сьогодні рентабельність тримаємо на межі 15%. У деяких місцях можна гроші під більший відсоток покласти - спокійно вони будуть заробляти. А ми трудимося.


– Пані Ростецька, чи знаєте Ви, які конкретно пропозиції подавалися до уряду? Що просили конкретно найперше змінити? І які з них були враховані?

Марія Ростецька:
4 листопада на прохання пана Хомутинника малий бізнес подав свої пропозиції і оформив їх як меморандум. Але цей меморандум так і не був підписаний.

У цьому меморандумі підприємці просили, по-перше, підняти межу до мільйона гривень для фізичної особи і зробити градацію по сплаті єдиного податку незалежно від виду діяльності і регіону, а залежно від обігу. Наприклад, до 500 тисяч залишити 200 гривень, а вище 500 тисяч до мільйону, то поставити 400 гривень, а ще сплачувати соціальний внесок окремо, як сьогодні просить держава для того, щоб утримувати пенсіонерів і таке інше.

І просили залишити всі ті 25 видів діяльності, які на сьогодні для «спрощенців» заборонені. Ст. 291 останньої редакції перераховує 25 видів діяльності, якими ви не можете займатися, будучи на спрощеній системі. Це по-друге.

І по-третє, просили залишити спрощену систему для юридичних осіб. Не є секретом, що на сьогодні є багато підприємств-юридичних осіб, які працюють на спрощеній системі, сплачують або 6% від обороту та ПДВ, або 10% від обороту і ПДВ. Деяка частина з цього йде в залік до Пенсійного фонду.

Йдучи назустріч урядові, державі, розуміючи проблему з пенсіонерами, підприємці запропонували поставити 3%, якщо ви сплачуєте ПДВ від обороту, та 5%, якщо ви не сплачуєте ПДВ і окремо сплачуєте всі соціальні внески, відповідно до законодавства. Але про спрощену систему для юридичних осіб у новому Податкову кодексі в останній редакції немає жодного слова.

Єдине, що було враховане з попередньо названого, то в останній редакції Податкового кодексу дозволили роздрібну торгівлю вживаними товарами та товарами секонд-хенду. Все.

Решта було зроблене так, як уряд і Комітет Верховної Ради вирішив, що буде нормально. Але їхні поправки трішки кращі, якщо порівнювати з першим читанням, але набагато гірше, ніж те, що є зараз.

– Ми маємо ще одного слухача.

Слухачка: Я є керівником приватного підприємства (це юридична особа), яке займається наданням юридичних та бухгалтерських послуг. Від 2004 року, як було створене це підприємство, я працюю на спрощеній системі оподаткування.

Чим приваблива спрощена система оподаткування? Спрощена система нарахування та сплати податку, спрощена система ведення бухгалтерського обліку – мені не потрібно додаткових фахівців, які б вели цей облік.

Але нова редакція кодексу, по-перше, звідти виведені юридичні особи, ми не маємо права бути на спрощеній системі оподаткування, тільки на загальній. Якби я була приватним підприємцем, я також не маю права бути на спрощеній системі оподаткування, тому що нас віднесли до високорентабельних видів діяльності.

І сьогодні прораховую я, якщо переходжу на загальну систему оподаткування, у мене дуже багато незручностей. По-перше, в мене збільшена кількість податків, у мене дуже обтяжливим стає ведення бухгалтерського обліку, адже мені вже потрібно посилювати штат бухгалтерів для ведення свого підприємства, у мене вже з’являються зобов’язання по тому, що потрібно купувати контрольно-касовий апарат.

Зараз до мене прийшов клієнт, я здійснила послугу, мені заплатили, в касу ми внесли гроші, виписали прибутковий ордер - це вже операція завершена по оплаті. А згідно з новим кодексом ми вже повинні мати контрольно-касовий апарат. Це вже гроші.


– Пане Андрєєв, у нас все тут озвучено, які претензії виставляє малий і середній бізнес державі. Вони кажуть так: за ці роки спрощеної системи оподаткування дуже багато людей побудували свій бізнес, стали жити матеріально добре і тепер можуть більше віддавати державі і повинні, на їхню думку, більше віддавати державі, але вони не хочуть думати про пенсіонерів.

Пане Андрєєв, коли Ви спілкуєтеся зі своїми колегами, з людьми, які працюють в інших сферах бізнесу, ви обговорюєте ці питання? Наприклад, Ви зараз, як казав Карлсон, «мужчина у повному розквіті сил», думаєте про те, яка у Вас буде пенсія, якщо будете перебувати на спрощеній системі оподаткування?

Віталій Андреєв:
Думаю.

– І що?

Віталій Андрєєв:
Вона буде ніяка.

– Це Вас влаштовує?

Віталій Андрєєв:
Ні. Але якщо я буду на загальній системі оподаткування, вона буде такою ж. Мені хотілося б мати пенсію депутатську.

– Тоді треба йти в політику.

Віталій Андрєєв:
Кожен підприємець мав право наймати до 10 осіб. Зараз тільки 4. 1,5 мільйони людей будуть викинуті на вулицю. Третина малого бізнесу – це вже пенсіонери, які вже отримують пенсії. Навіщо їм сплачувати пенсійні внески?
Грошей немає. Це дуже дорога справа.

На сьогоднішній день десь 1,5 мільйони приватних підприємців і близько 2,5 мільйонів – це наймані працівники. Кожен підприємець мав право наймати до 10 осіб. Зараз тільки 4. Неважко підрахувати, що десь 1,5 мільйона людей будуть викинуті на вулицю. Куди їм діватися зараз?

На зустрічі з віце-прем’єр-міністром Тігіпком ставили таке питання: що ми повинні робити з тими, кого ми повинні звільнити з роботи? Відповіді ми не маємо.

Ви кажете про пенсії. Десь третина малого бізнесу – це вже пенсіонери, які отримують пенсії. Навіщо їм сплачувати пенсійні внески?

Ми казали шановному Прем’єр-міністру, що сплати до Пенсійного фонду повинні бути добровільними. Ми можемо сплачувати ті відсотки, які входять в єдиний податок. А для себе? Я хочу – сплачую, не хочу – не сплачую. Це вже моя справа.

Тому я не бачу на сьогоднішній день бажання. Мої батьки, як і Ваші, думаю, працювали при СРСР. А яку вони отримують пенсію?

– Хотілося б, щоб і вони жили краще, і щоб, якщо дасть Бог нам дожити, то щоб і ми теж жили краще.

Ми маємо запитання радіослухача.

Слухач: Ми і минулого року, коли уряд пані Тимошенко прийняв 366 постанову про Пенсійний фонд, заявляли, що підприємців доведеться вносити до Червоної книги. А на сьогодні, на жаль, ми змушені констатувати, що наші переконання після цих горе-реформувань щодо сплати підприємцями пенсійних внесків і Податковий кодекс в такій редакції, то підприємці, на наше переконання, вимруть, як мамонти. Ось такі порівняння.

– Страшні порівняння.

Отже, малий і середній бізнес не сприймає і цю, вже вдосконалену, редакцію Податкового кодексу. Але цей компроміс треба знайти. Панове, чи він можливий?

Марія Ростецька:
Взагалі він можливий. Якщо, по-перше, влада нас буде чути, а по-друге, вона буде ухвалювати закони, в тому числі й податкові, згідно з чинним законодавством. А згідно з ним цей кодекс може бути ухвалений і вступити в дію лише з 1 січня 2012 року, тому що сьогодні наше законодавство забороняє змінювати податки і податкові правила менше ніж за 6 місяців до початку нового бюджетного року.

Віталій Андрєєв: Я думаю, що цього ніколи не буде, тому що ми виходили на акції протесту 21-го, 29-го, 30-го, але наших пропозицій не було прийнято…

– Крім окремих.

Віталій Андрєєв:
16 листопада о 9.30 підприємці збираються під Верховною Радою відстоювати свої права
Це не окремі, це ніщо. Тому 16 листопада о 9.30 підприємці збираються під Верховною Радою відстоювати свої права.

– Це означатиме, що парламент розглядатиме нову, вже вдосконалену, редакцію Податкового кодексу під окрики чи під гасла, які виголошуватимуть малі й середні підприємці.
  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Атор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG