Київ – Призначення Сергія Арбузова головою НБУ пройшло так само швидко й буденно, як і ухвалення бюджету. Як стверджує експерт газети «День», це призначення відбувалося не за критеріями професійності чи компетентності, а за критерієм належності до команди «донецьких», безпосередньої близькості до Віктора Януковича та його старшого сина. Насправді ж, зауважують експерти видання, така близькість головного банкіра до президентської сім’ї може стати мінусом для самого Віктора Януковича. Адже будь-який недолік Арбузова позначиться насамперед на рейтингу Президента.На цьому видання наголошує в матеріалі «Гроші люблять «своїх»?».
Державний бюджет наступного року спричинив не тільки традиційні суперечки між владою та опозицією, а й доволі неоднозначне трактування його положень із боку самої президентсько-прем'єрської команди. Так, урядові чиновники заявляють, що підготовлений ними документ є надзвичайно соціальним, і при цьому додають: бюджет є доволі жорстким. Газета «Україна молода» розповідає, які саме категорії українців почуватимуться наступного року соціально захищеними, а до кого чиновницький розпис витрат повернеться спиною.
Реформаційні кроки влади (характерна риса року, що минає) врешті торкнулися і самої влади: у країні взяла старт адміністративна реформа. Журналісти тижневика «Бізнес Рев'ю» пропонують деякі узагальнення. Однозначним позитивом газетярі вважають сам факт початку адміністративної реформи. Навіть незважаючи на можливі помилки, рух і зміни в управлінській галузі – значно краще, ніж застій. Щодо вже здійснених заходів, то найбільше занепокоєння у журналістів викликає те, що статус центральних отримали всі органи виконавчої влади. Замість ліквідованих урядових органів усі інші держструктури зростають у статусі – стають центральними і залежними насамперед від Президента. Головна тут проблема – фактична гіперцентралізація виконавчої влади, наголошує видання.
Через новий Податковий кодекс, а також запровадження механізму продажу квот на експорт зерна українські аграрії втрачатимуть 350 доларів на кожному гектарі землі. Так вважають в Українській зерновій асоціації. Щоб не допустити остаточного зубожіння селян, Асоціація ініціює екстрені заходи. Які саме і як можна уникнути негативного сценарію розвитку ситуації на зерновому ринку країни, розповідає газета «Голос України».
Державний бюджет наступного року спричинив не тільки традиційні суперечки між владою та опозицією, а й доволі неоднозначне трактування його положень із боку самої президентсько-прем'єрської команди. Так, урядові чиновники заявляють, що підготовлений ними документ є надзвичайно соціальним, і при цьому додають: бюджет є доволі жорстким. Газета «Україна молода» розповідає, які саме категорії українців почуватимуться наступного року соціально захищеними, а до кого чиновницький розпис витрат повернеться спиною.
Реформаційні кроки влади (характерна риса року, що минає) врешті торкнулися і самої влади: у країні взяла старт адміністративна реформа. Журналісти тижневика «Бізнес Рев'ю» пропонують деякі узагальнення. Однозначним позитивом газетярі вважають сам факт початку адміністративної реформи. Навіть незважаючи на можливі помилки, рух і зміни в управлінській галузі – значно краще, ніж застій. Щодо вже здійснених заходів, то найбільше занепокоєння у журналістів викликає те, що статус центральних отримали всі органи виконавчої влади. Замість ліквідованих урядових органів усі інші держструктури зростають у статусі – стають центральними і залежними насамперед від Президента. Головна тут проблема – фактична гіперцентралізація виконавчої влади, наголошує видання.
Через новий Податковий кодекс, а також запровадження механізму продажу квот на експорт зерна українські аграрії втрачатимуть 350 доларів на кожному гектарі землі. Так вважають в Українській зерновій асоціації. Щоб не допустити остаточного зубожіння селян, Асоціація ініціює екстрені заходи. Які саме і як можна уникнути негативного сценарію розвитку ситуації на зерновому ринку країни, розповідає газета «Голос України».
