Із 1 січня у європейській співдружності запрацювали нові установи, метою яких є запобігання «збоям» у складних та, як засвідчила криза, недосконалих механізмах фінансів.
Найважливішою серед трьох є «Європейська адміністрація з нагляду за фінансовими ринками», що базується у Парижі. Одне з її завдань – слідкувати, щоб не було спекуляцій у роботі рейтингових агентств, а саме ці заклади нерідко, так би мовити, «замовляють погоду» в фінансовому світі.
Наступна, «Європейська банківська адміністрація», міститься у «грошовому серці» Європи, а саме у Лондонському Сіті.
І остання, «Європейська адміністрація зі страхування та професійних пенсій», має свій офіс у німецькому Франкфурті.
Більше нагляду, координації та впливу
«Із приходом кризи ми виявили, що не маємо можливості контролювати фінансову систему на рівні Європи, – пояснила у інтерв’ю Радіо Свобода Шанталь Г’юз, представниця департаменту Єврокомісії, що опікується справами внутрішнього ринку та послуг. – Тому й сталося так, що ми не зуміли заздалегідь визначити походження проблеми та скоординовано на неї відреагувати. Тому ці нові адміністрації мають гарантувати кращий нагляд, більше злагодженості у діях та більше впливу (на фінансовий ринок) на європейському рівні».
Тим часом новостворені заклади не замінятимуть аналогічних адміністрацій, що виконують подібну роботу, але на національних рівнях, тобто у кожній із 27 країн співдружності.
Жодна з цих європейських адміністрацій, наприклад, не може примусити якусь із країн фінансово підтримати той чи інший банк, навіть якщо він опинився на межі краху. Проте у нових наглядових установ буде достатньо важелів, щоб заборонити, скажімо, надання небезпечних кредитів чи інших сумнівних банківських послуг, котрі можуть порушити баланс європейської фінансової системи, каже Шанталь Г’юз.
«Наприклад, якщо виявиться, що національні наглядові адміністрації не виконують правил, встановлених у європейській фінансовій системі, то наші фахівці одразу вживатимуть необхідні заходи, – пояснює вона. – У термінових випадках європейські установи також зможуть ухвалювати виняткові та невідкладні рішення».
Директорів оберуть навесні
Робота цих трьох адміністрацій, як часто повторює їхній фундатор, єврокомісар Мішель Барньє, буде чимось схожа на функціонування радарів протиповітряної оборони. Щоправда, вони слідкуватимуть не за можливими атаками ззовні, а за тим, щоб у фінансовій системі Європейського Союзу не було нових «збоїв».
І хоча їхня діяльність вже розпочалася, поки що наглядовими структурами керують тимчасові директори, а постійних оберуть тільки навесні.
Характерно, що 60 відсотків коштів, які виділятимуть на роботу цих адміністрацій, будуть надходити від самих країн-членів. Решта 40 – із європейського бюджету.
Найважливішою серед трьох є «Європейська адміністрація з нагляду за фінансовими ринками», що базується у Парижі. Одне з її завдань – слідкувати, щоб не було спекуляцій у роботі рейтингових агентств, а саме ці заклади нерідко, так би мовити, «замовляють погоду» в фінансовому світі.
Наступна, «Європейська банківська адміністрація», міститься у «грошовому серці» Європи, а саме у Лондонському Сіті.
І остання, «Європейська адміністрація зі страхування та професійних пенсій», має свій офіс у німецькому Франкфурті.
Більше нагляду, координації та впливу
«Із приходом кризи ми виявили, що не маємо можливості контролювати фінансову систему на рівні Європи, – пояснила у інтерв’ю Радіо Свобода Шанталь Г’юз, представниця департаменту Єврокомісії, що опікується справами внутрішнього ринку та послуг. – Тому й сталося так, що ми не зуміли заздалегідь визначити походження проблеми та скоординовано на неї відреагувати. Тому ці нові адміністрації мають гарантувати кращий нагляд, більше злагодженості у діях та більше впливу (на фінансовий ринок) на європейському рівні».
Тим часом новостворені заклади не замінятимуть аналогічних адміністрацій, що виконують подібну роботу, але на національних рівнях, тобто у кожній із 27 країн співдружності.
Жодна з цих європейських адміністрацій, наприклад, не може примусити якусь із країн фінансово підтримати той чи інший банк, навіть якщо він опинився на межі краху. Проте у нових наглядових установ буде достатньо важелів, щоб заборонити, скажімо, надання небезпечних кредитів чи інших сумнівних банківських послуг, котрі можуть порушити баланс європейської фінансової системи, каже Шанталь Г’юз.
«Наприклад, якщо виявиться, що національні наглядові адміністрації не виконують правил, встановлених у європейській фінансовій системі, то наші фахівці одразу вживатимуть необхідні заходи, – пояснює вона. – У термінових випадках європейські установи також зможуть ухвалювати виняткові та невідкладні рішення».
Директорів оберуть навесні
Робота цих трьох адміністрацій, як часто повторює їхній фундатор, єврокомісар Мішель Барньє, буде чимось схожа на функціонування радарів протиповітряної оборони. Щоправда, вони слідкуватимуть не за можливими атаками ззовні, а за тим, щоб у фінансовій системі Європейського Союзу не було нових «збоїв».
І хоча їхня діяльність вже розпочалася, поки що наглядовими структурами керують тимчасові директори, а постійних оберуть тільки навесні.
Характерно, що 60 відсотків коштів, які виділятимуть на роботу цих адміністрацій, будуть надходити від самих країн-членів. Решта 40 – із європейського бюджету.
