Білоруський «Вільний театр» – явище, з яким американська та британська публіка знайома вже упродовж кількох років. Вони мали успішні гастролі в Нью-Йорку в 2006 та 2008 роках, є частими гостями і на Британських островах. Відомі британські драматурги, Нобелівський лауреат Гарольд Пінтер та Том Стоппард, взяли шефство над талановитими білоруськими акторами, чия гра у політично забарвлених виставах викликає у критиків почуття «безнадії та підбадьорення» одночасно.
Ці ж почуття шанувальники білоруського театру відчули і цього разу, але вже в реальному житті, бо буквально напередодні гастролей двоє з акторів театру опинилися серед тих сотень білорусів, яких заарештували під час протестів проти фальсифікації президентських виборів.
Співзасновниця театру, драматург Наталія Каляда говорить, що актори зазнають постійного переслідування з боку режиму президента Олександра Лукашенка. Сам від’їзд на гастролі відбувався в атмосфері таємності, маленькими групами, щоб не викликати уваги влади.
Наталія Каляда говорить, що напередодні виборів під час їхніх гастролей у Лондоні відбулася демонстрація на підтримку демократії в Білорусі, тепер вони сподіваються на прояв солідарності від нью-йоркців.
«Ми намагаємося зробити те ж у Нью-Йорку. Але тепер потрібна підтримка тим, хто перебуває у тюрмі і кому загрожують великі терміни ув’язнення», – каже Каляда.
Театр шанують за мистецтво
Білоруський драматург додає, що за нинішніх умов театр змушений займатися не лише мистецтвом, а й громадською діяльністю, адже багато глядачів театру зараз опинилося за ґратами. Крім нині вже покійного Гарольда Пінтера та Тома Стоппарда, підтримку театру висловили такі відомі особистості, як Вацлав Гавел, Нельсон Мандела, Мік Джеґґер та Стівен Спілберґ.
Та попри політичну діяльність, театр цінують головним чином за мистецьку роботу. Марк Рассел, засновник і художній директор фестивалю «Поза зоною радару», у якому беруть участь білоруські актори, говорить, що білоруський театр – це приклад сучасного театру, заради якого і створювався фестиваль.
«Білоруський «Вільний театр» – це один із найкращих прикладів роботи трупи, яка продовжує роботу і знайомить з нею різні громади по світу. Гадаю, що такий малий, майже домашній театр справді зв’язує людей, відбувається справжній обмін культурами», – каже Рассел.
Уже з перших виступів театру успіх був приголомшливий: перша ж вистава закінчилася трихвилинними оваціями. Такий успіх Наталія Каляда пояснює тим, що авторам вдається схопити публіку «за живе».
«Це ті теми, які глядач хоче почути і побачити у той момент, коли зараз у театрі рідко говорять на якісь відверті, сучасні теми, які турбують тебе особисто», – вважає Каляда.
Ці ж почуття шанувальники білоруського театру відчули і цього разу, але вже в реальному житті, бо буквально напередодні гастролей двоє з акторів театру опинилися серед тих сотень білорусів, яких заарештували під час протестів проти фальсифікації президентських виборів.
Співзасновниця театру, драматург Наталія Каляда говорить, що актори зазнають постійного переслідування з боку режиму президента Олександра Лукашенка. Сам від’їзд на гастролі відбувався в атмосфері таємності, маленькими групами, щоб не викликати уваги влади.
Наталія Каляда говорить, що напередодні виборів під час їхніх гастролей у Лондоні відбулася демонстрація на підтримку демократії в Білорусі, тепер вони сподіваються на прояв солідарності від нью-йоркців.
«Ми намагаємося зробити те ж у Нью-Йорку. Але тепер потрібна підтримка тим, хто перебуває у тюрмі і кому загрожують великі терміни ув’язнення», – каже Каляда.
Театр шанують за мистецтво
Білоруський драматург додає, що за нинішніх умов театр змушений займатися не лише мистецтвом, а й громадською діяльністю, адже багато глядачів театру зараз опинилося за ґратами. Крім нині вже покійного Гарольда Пінтера та Тома Стоппарда, підтримку театру висловили такі відомі особистості, як Вацлав Гавел, Нельсон Мандела, Мік Джеґґер та Стівен Спілберґ.
Та попри політичну діяльність, театр цінують головним чином за мистецьку роботу. Марк Рассел, засновник і художній директор фестивалю «Поза зоною радару», у якому беруть участь білоруські актори, говорить, що білоруський театр – це приклад сучасного театру, заради якого і створювався фестиваль.
«Білоруський «Вільний театр» – це один із найкращих прикладів роботи трупи, яка продовжує роботу і знайомить з нею різні громади по світу. Гадаю, що такий малий, майже домашній театр справді зв’язує людей, відбувається справжній обмін культурами», – каже Рассел.
Уже з перших виступів театру успіх був приголомшливий: перша ж вистава закінчилася трихвилинними оваціями. Такий успіх Наталія Каляда пояснює тим, що авторам вдається схопити публіку «за живе».
«Це ті теми, які глядач хоче почути і побачити у той момент, коли зараз у театрі рідко говорять на якісь відверті, сучасні теми, які турбують тебе особисто», – вважає Каляда.