Повний список 158 осіб, яких Євросоюз вважає «нев’їзними», було опубліковано у середу, 2 лютого. До нього увійшов сам президент Лукашенко та низка політиків, чиновників, суддів та навіть журналістів і лікарів, яких у Брюсселі вважають винними у цькуванні білоруських опозиціонерів. Білоруська влада пообіцяла діяти у відповідь, проте, якою саме буде відповідь Мінська, ще не відомо.
Голова парламентської комісії з міжнародних питань Сергій Касцян зауважує, що санкції нічого не змінять і ані президенту, ані нікому іншому нічим не зашкодять. «Я сильно не переймаюсь. Заборони на видачу віз – це середньовічне варварство, – каже він. – Чи вони вплинуть на Лукашенка? Ані трохи. Лукашенко вже не вперше у цьому списку. Ну і що? Ми будемо жити далі, як і жили досі».
Секретар Центральної виборчої комісії Микола Лозовик, який також потрапив у список нев’їзних, зауважує, що є «лазівки», і якщо буде потрібно для справи, то до Європи він все одно поїде. «Якщо мене запросить ОБСЄ, а якщо запрошує міжнародна організація на міжнародний форум, то вона і подбає про візи, – зазначає він. – Наприклад, минулого року я двічі їздив до Відня на конференції ОБСЄ. А щодо особистого життя, то в мене немає планів відпочивати в Куршевелі. І в нас є гірськолижні курорти, які нічим не гірші».
Редактор газети «Республіка» і голова білоруської спілки журналістів Анатоль Лемяшонок каже, що санкції проти журналістів не мають під собою підстав. «Тут немає логіки. Наприклад, візьміть «Совєтскую Бєларуссію» – вони хочуть покарати редактора, Павла Якубовича і чотирьох його заступників. Але щонайменше троє з заступників не мають нічого спільного з цим. Вони займаються сільським господарством, транспортом і соціальними проблемами. Це просто політичний дитячий садок», – зауважує Лемяшонок.
Із економічними санкціями складніше
Але критики Олександра Лукашенка заявляють, що санкції все ж таки мають значення. Павло Шеремет, журналіст, який написав книжку про Лукашенка під назвою «Випадковий президент», вважає, що до політичних потрібно додати й економічні санкції.
«Доля Білорусі лежить у руках Європи. Шляхом економічних санкцій Європа може кардинально змінити ситуацію в країні. Всі розуміють, що російська фінансова допомога не врятує Лукашенка у випадку економічних санкцій», – наголошує журналіст.
Проте запроваджувати економічні санкції проти Білорусі в Європі не поспішають через побоювання, що санкції можуть швидше вплинути на звичайних білорусів, ніж на їхніх правителів.
Голова парламентської комісії з міжнародних питань Сергій Касцян зауважує, що санкції нічого не змінять і ані президенту, ані нікому іншому нічим не зашкодять. «Я сильно не переймаюсь. Заборони на видачу віз – це середньовічне варварство, – каже він. – Чи вони вплинуть на Лукашенка? Ані трохи. Лукашенко вже не вперше у цьому списку. Ну і що? Ми будемо жити далі, як і жили досі».
Секретар Центральної виборчої комісії Микола Лозовик, який також потрапив у список нев’їзних, зауважує, що є «лазівки», і якщо буде потрібно для справи, то до Європи він все одно поїде. «Якщо мене запросить ОБСЄ, а якщо запрошує міжнародна організація на міжнародний форум, то вона і подбає про візи, – зазначає він. – Наприклад, минулого року я двічі їздив до Відня на конференції ОБСЄ. А щодо особистого життя, то в мене немає планів відпочивати в Куршевелі. І в нас є гірськолижні курорти, які нічим не гірші».
Редактор газети «Республіка» і голова білоруської спілки журналістів Анатоль Лемяшонок каже, що санкції проти журналістів не мають під собою підстав. «Тут немає логіки. Наприклад, візьміть «Совєтскую Бєларуссію» – вони хочуть покарати редактора, Павла Якубовича і чотирьох його заступників. Але щонайменше троє з заступників не мають нічого спільного з цим. Вони займаються сільським господарством, транспортом і соціальними проблемами. Це просто політичний дитячий садок», – зауважує Лемяшонок.
Із економічними санкціями складніше
Але критики Олександра Лукашенка заявляють, що санкції все ж таки мають значення. Павло Шеремет, журналіст, який написав книжку про Лукашенка під назвою «Випадковий президент», вважає, що до політичних потрібно додати й економічні санкції.
«Доля Білорусі лежить у руках Європи. Шляхом економічних санкцій Європа може кардинально змінити ситуацію в країні. Всі розуміють, що російська фінансова допомога не врятує Лукашенка у випадку економічних санкцій», – наголошує журналіст.
Проте запроваджувати економічні санкції проти Білорусі в Європі не поспішають через побоювання, що санкції можуть швидше вплинути на звичайних білорусів, ніж на їхніх правителів.
