Доступність посилання

26 Вересень 2017, Київ 23:35

Мінськ – Євросоюз запровадив візові та фінансові санкції стосовно 158 білоруських функціонерів, включно з президентом Олекксандром Лукашенком і двома його старшими синами. З аналогічними санкціями виступили і США, які, крім цього, запровадили економічні санкції проти кампанії «Белнафтахім». Все це зроблено у відповідь на нечесні вибори президента Білорусі 19 грудня минулого року та хвилю репресій проти білоруської опозиції.

Дуже симптоматично, що санкціями Євросоюзу виявилися невдоволені представники і влади Білорусі, і опозиції. Якщо перші взагалі називають політику санкцій рудиментом часів Холодної війни, то другі – що візових санкцій замало, потрібні економічні санкції проти білоруських компаній, за рахунок яких живе режим Олександра Лукашенка.

МЗС Білорусі відразу після оголошення брюссельського рішення скликало журналістів. Речник відомства Андрій Савіних заявив про втручання ЄС у справи незалежної країни та підтримку місцевого екстремізму. «Тиск на Білорусь не має перспективи», – заявив він.

«Однак рішення ЄС спонукає Республіку Білорусь піти на пропорційні та адекватні за змістом заходи, які будуть скеровані на зміцнення суверенітету Білорусі, збереження стабільності та консолідацію білоруського суспільства», – наголосив Андрій Савіних.

МЗС Білорусі зробило аналогічну заяву про можливість кроків у відповідь і на санкції США.

Ще минулого тижня президент Лукашенко наказав своєму урядові підготувати проти ЄС та США санкції у відповідь, але про якусь конкретику досі нічого не відомо. Навпаки, білоруська влада продемонструвала певну гнучкість, коли перед засіданням Ради ЄС у справі санкцій випустили з тюрми кілька політв’язнів, помінявши їм запобіжний захід на підписку про невиїзд чи хатній арешт.

Але більшість в’язнів КДБ Білорусі, звільнення яких домагаються ЄС та США, залишаються у слідчому ізоляторі.

Родичі політв’язнів вимагають суворіших санкцій

Ті ж, що вийшли на волю під підписку про невиїзд, дякують Євросоюзові та США за підтримку, за тиск на офіційний Мінськ, але вважають візові санкції недостатніми.

«Я побоююся, що білоруські чиновники можуть це розглядати в якійсь мірі як схвалення того безправ’я, яке відбувається в Білорусі, – каже незалежна журналістка Наталія Радіна, яка вийшла з ізолятору КДБ минулої п’ятниці. – Якщо говорити мовою фактів, то давайте згадаємо, що раніше світ домігся звільнення політв’язнів у Білорусі тільки тоді, коли США запровадили проти офіційного Мінська економічні санкції. Тоді дійсно у нас всі політв’язні швидко вийшли на свободу, і з них були зняті всі звинувачення. З нас же звинувачень ніхто не знімав, із нас, як і раніше, намагаються зробити злочинців».

Дружини та матері 30 білоруських політв’язнів закликають Євросоюз та США до ще суворіших санкцій проти офіційного Мінська. Вони зауважують, що візові санкції вже запроваджувалися проти білоруських чиновників, але вони ніяк не міняли поведінки представників білоруського апарату, які бояться не європейських обмежень, а гніву президента Лукашенка.

Тим не менше, візові санкції ЄС дуже неприємні для тих, кого вони торкнулися. У списку зі 158 білоруських чиновників, проти яких запроваджені візові санкції ЄС та США, є, зокрема, голова ЦВК Лідія Єрмошина.

«Це розстрільний список, – обурюється вона. – Коли на окупованій території розправляються з населенням, то спочатку визначають: потерплять стільки і стільки людей. А потім визначаються персонально. Це ніщо інше, як звичайна розправа. Вона не має нічого спільного з персональною провиною людей».

У Євросоюзі заявили, що у випадку посилення репресій у Білорусі Брюссель може повернутися до теми санкцій, розширити їх, зокрема, запровадити більш відчутні економічні обмеження.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG