Доступність посилання

19 Вересень 2017, Київ 14:53

Україна має один із найвищих у світі рівень безпеки АЕС – Держінспекція


Хмельницька АЕС

Київ – Державна інспекція ядерного регулювання України аналізує ситуацію на японській АЕС «Фукусіма-1» з метою посилення рівня безпеки на українських атомних електростанціях. Про це в ефірі Радіо Свобода повідомила голова Держінспекції Олена Миколайчук.

Вона кваліфікувала аварію на японській АЕС «Фукусіма-1» як запроектну і зауважила, що «в принципі японська експлуатуюча організація повинна була мати план дій на випадок позаштатної аварії».

«Я думаю, вони цей план мали, а те, наскільки їм вдалося його реалізувати, ми дізнаємося тоді, коли ситуацію можна буде аналізувати повністю. Поки ж ситуація ще розвивається», – зауважила вона.

На думку голови Держінспекції з ядерного регулювання України, ситуація в Японії має бути врахована всіма країнами, які використовують атомну енергію. Але те, що відбувається на «Фукусіма-1», не є безпрецедентним, враховуючи висновки з аварії 1979 року на АЕС Three Mile Island у США.

«Ці уроки – необхідність мати систему контролю концентрації водню в гермооболонці для запроектних аварій, а також те, що називається рекомбінатори – пасивні допалювачі водню. Ці уроки ми вже інтегрували свого часу, коли розробляли для АЕС України програми підвищення безпеки. На сьогодні ці заходи повністю реалізовані, по-перше, на наймолодших блоках – хмельницький другий, рівненський четвертий, – оскільки до них завжди були підвищені вимоги, бо це наймолодші блоки, і вони мають бути найкращими. З іншого боку, це саме сьогодні реалізоване й на найстаріших блоках – першому і другому рівненських, оскільки до них були посилені вимоги у зв’язку з ухваленням рішення про їхню подальшу експлуатацію. На інших блоках подібні заходи заплановані», – заявила Миколайчук.

Що ж до сейсмічної небезпеки для українських АЕС, то голова Державної інспекції з ядерного регулювання стверджує, що обладнання на них проходить сейсмічну перекваліфікацію відповідно до вимог МАГАТЕ.

«Після того, як в 2007 році був землетрус, який вплинув на безпеку японських енергоблоків на АЕС Касівадзакі-Каріва, на міжнародному рівні в рамках перегляду стандартів МАГАТЕ ухвалили консервативне рішення. При проектуванні враховуються граничні умови для розрахунків, максимальне пікове прискорення ґрунту. Незважаючи на ту сейсмічність, яка є, ухвалили консервативно, що це 0,1 g (g – це прискорення 9,8 метрів на секунду квадратну). Це потягло за собою переоцінку, і ми вимагали від всіх АЕС зробити цю переоцінку і відповідно сейсмічну перекваліфікацію обладнання. Щодо однієї з АЕС у нас є така вимога зробити на 0,15 g – це Південноукраїнська АЕС. Це необхідні умови для подальшої роботи цих станцій. Можливо, для деяких станцій це занадто консервативний показник, але краще перестрахуватися», – сказала Олена Миколайчук.

Рівень безпеки істотно зміцнює повна відкритість атомних електростанцій України для міжнародних організацій

Голова Держінспекції наголошує, що Україна не має в експлуатації реакторів першого покоління , як на «Фукусіма-1»), запущених до 1980 року, і Україна зробила усі належні висновки з аварії на Чорнобильській АЕС.

«Погана сторона – те, що відбулася Чорнобильська аварія. Позитив, який з цього має сьогоднішня ядерна енергетика України, – це те, що провели комплексну оцінку безпеки, реалізовувались і реалізуються всеохопні програми підвищення безпеки. Дуже багато заходів, які реалізовані у нас, не на всіх АЕС, і тим більше старшого покоління в світі реалізовані. Особливо це стосується дизельних генераторів, у нас їх дуже багато. А також ми маємо три канали систем безпеки. Згідно з конвенцією ядерної безпеки, Україна приводить до нових стандартів безпеки всі свої енергоблоки, а ті, для яких це економічно неможливо, закрила», – сказала Миколайчук.

Рівень безпеки істотно зміцнює повна відкритість атомних електростанцій України для міжнародних організацій. «Це рішення було ухвалено ще 4 роки тому, і за цей час провели незалежну всебічну оцінку проектної та експлуатаційної безпеки, регулюючих органів, систем поводження з відходами на усіх українських діючих енергоблоках. Такого проекту МАГЕТЕ не реалізовувало у жодній країні», – наголосила голова Держінспекції.
  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG