Доступність посилання

19 Вересень 2017, Київ 15:12

Київ – Неповторне архітектурне обличчя Києва змінюється через активне будівництво у центрі та відсутність культури забудовників – таку тенденцію останніх років відзначають експерти. За їхніми прогнозами, найближчим часом українська столиця й надалі втрачатиме свою ідентичність. Утім, частина архітекторів вважає, що архітектурний та історичний образ Києва повинен осучаснюватися.

Київ належить до найкрасивіших європейських міст – це визнають і архітектори, і мистецтвознавці, й історики. Такий образ української столиці створюють і паркові зони, за які Київ визнано найзеленішим з-поміж європейських мегаполісів, і архітектура.

Серед архітектурних цікавинок міста фахівці називають і будівлі, яким понад тисячу років, зокрема, віднесена до спадщини ЮНЕСКО Софія Київська, і творіння архітекторів 20-го століття, такі, як Дім з химерами, і навіть зразки більш сучасної забудови.

Старий Київ: звукозорова єдність, яка руйнується

Основа архітектурного обличчя Києва – це цілісний образ, який зберігається протягом багатьох століть, вважає архітектор Петро Маркман.

«Із центрального пляжу, який буквально за кількасот метрів від Хрещатику, ти бачиш бані соборів, вражаючий силует Андріївської церкви, чуєш дзвони храму на Костьольній. Ця звукозорова близькість – невід’ємна особливість і перевага Києва. Друга його характеристика – прохідні двори. Це напівпрозора тканина міста з несподіваними, іноді навіть неохайними краєвидами. Коли ми були хлопчаками, ми могли, майже не виходячи на вулиці, годинами іти крізь прохідні двори», – згадує архітектор.

Однак, за словами Петра Маркмана, на київських пагорбах останнім часом з’являється дедалі більше високих та масивних новобудов, які повністю руйнують сприйняття Києва як історичного міста.

Причину цього явища архітектор бачить у здебільшого низькій культурі замовників будівництва, від чиїх коштів залежить архітектурне обличчя столиці.

У центрі європейських міст діє архітектурний «дрес-код» – києвознавець

Новобудови в історичній частині Києва мають вписуватися в неї і не руйнувати образу старого міста – таке правило діє в усіх європейських столицях, наголошує києвознавець Михайло Кальницький.

На його думку, така гра за правилами аж ніяк не обмежить творчості столичних архітекторів.

«У Києві його історичне середовище, охоронна зона займає не більше як 8 відсотків від загальної площі міста. На решті території – будь ласка, експериментуйте! Однак забудовники чомусь ґвалтують саме історичну частину. Існують охоронні правила, офіційно затверджені, які поділяють місто на зони і містять такий собі «дрес-код». Забудова району дозволяється з використанням прийомів, характерних для його історичного середовища, з регламентацією висоти, розмірів, будівельних матеріалів, кольорів, пластики фасадів. Приклад – майдан Незалежності, – продовжує експерт. – На розгалуженнях вулиць, що ведуть від нього вгору, гарно завершили композицію сучасними будинками. Але коли навпроти збудували зі скла так званий «Дніпрогес», який перекреслив довколишній краєвид, – це безпардонність».

Дехто з архітекторів не бачить проблеми, яку бачить ЮНЕСКО

Утім, частина архітекторів не бачить проблеми у зміні історичного обличчя Києва. Архітектор Станіслав Дьомін, який нині працює над кількома київськими новобудовами, вважає, що старовинна забудова столиці не повинна диктувати правила новій, а нова не мусить бути вторинною.

«На мою думку, дух міста – це великою мірою спекулятивне поняття, бо воно не конкретизоване. Тому до нього можуть апелювати обидві сторони. Одні кажуть: ви руйнуєте дух міста. Інші: ми цей дух створюємо, а ви нам заважаєте. Тому не треба боятися порушити архітектурний образ Києва. Приміром, чим цікавий Хрещатик? Він є хронологічною схемою, яка включає будівлі, зведені в різні часи, і кожна відповідає духові своєї епохи», – каже він.

Між тим усі фахівці, опитані Радіо Свобода, погоджуються з тим, що зразки старовинної архітектури Києва потребують захисту. Водночас вони констатують, що упродовж найближчих кількох років архітектурний образ Києва, зокрема, в центрі міста, поблизу Києво-Печерської Лаври та Софії Київської, й далі зазнаватиме великих змін. Як наслідок, вони прогнозують нові попередження від ЮНЕСКО щодо збереженості найвизначніших архітектурних пам’яток Києва, подібні до того, яке було рік тому.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG