На охоронних територіях української столиці будуються щонайменше 15 багатоповерхових будинків, які спотворюють архітектурне обличчя Києва, а декілька з них вже призвели до руйнування давніх пам’яток – такі дані наводить об’єднання «Збережи старий Київ».
Понад 150 мешканців будинків, які межують із цими будівництвами, взяли участь в акції протесту 12 січня під стінами Кабміну. За словами протестувальників, вони зверталися і до забудовників, і до місцевої влади, й до судів – проте лише в одному випадку будівництво вдалося припинити, розповів учасник мітингу, киянин Олександр Бобир, який мешкає поруч із Пейзажною алеєю.
«МЗС через одну з фірм намагалося звести будинок 40 на 80 метрів, який би зруйнував увесь архітектурний ансамбль центру столиці. Ініціативна група киян домоглася того, що котлован засипали. Ми зробили там дитячий ландшафтний парк, подібного немає ніде в Європі. Але КМДА зволікає з його узаконюванням», – зазначає активіст боротьби із забудовою Києва пан Бобир.
ЮНЕСКО відмовиться від українських пам’яток через будівельний хаос?
Поки тривали протести та суди щодо Пейзажної алеї, поруч з’явилося ще декілька будівельних майданчиків, обурюється мешканка вулиці Гончара, що поблизу Софійського собору, Ірина Нікіфорова.
«У 30 метрах від Софії будують удвічі вищу за неї багатоповерхівку з підземним паркінгом, – наголошує вона, – що суперечить будівельним нормам та вимогам ЮНЕСКО».
Через цей та інші випадки забудови старої частини Києва місія ЮНЕСКО в Україні вже виступила з попередженням, що декілька українських пам’яток можуть втратити охоронний статус, а Кирилівську та Андріївську церкви – виключать з переліку домінантів на отримання такого статусу. Проте влада не зважає на такі попередження, оскільки забудовники мають потужне лобі на всіх рівнях, каже представник об’єднання «Збережи старий Київ» Інна Совсун. За його словами, «будують здебільшого маловідомі фірми, які отримують землевідведення одразу ж після свого створення».
За словами Інни Совсун, за такою забудовою стоять представники провідних політичних сил та церковних конфесій, але юридично довести це важко.
Нові проекти мають зважувати архітектори, проте їх реалізують через суд
Протестувальники передали представникам Кабміну звернення, в якому вимагають зупинити будівництво та землевідведення у старій частині Києва, а також звільнити керівництво Державної служби охорони культурної спадщини та його київського управління за бездіяльність.
Втім, голова Київського управління охорони культурної спадщини Руслан Кухаренко зізнається, що зупинити забудову безсилий. «У зонах заповідників і пам’яток національного підпорядкування я позбавлений можливості погоджувати землевідведення та проектну документацію, бо це прерогатива уряду. Там, де місцеві пам’ятки, ми не даємо узгоджень. Але забудовник звертається до суду і за його рішенням продовжує будівництво», – пояснив пан Кухаренко.
Він додає, що розв’язати проблему забудови центру Києва можна лише після подолання корупції в судовій системі. Це, на його думку, зруйнує схеми узаконювання будівництва через суд.
Будівництво у центрі Києва має тривати, але за умови збереження його архітектурного обличчя, переконаний заступник міського голови столиці Михайло Голиця.
«Недаремно кажуть: місто живе доти, доки працюють крани. Будівництво в центрі має тривати. Адже будинки, як і люди, не вічні, тож потребують реконструкції або заміни, – зазначає заступник міського голови. – З іншого боку, треба враховувати інтереси місцевих мешканців. І будівництво слід обмежувати щодо кількості поверхів, форми, фасадів».
Михайло Голиця наголошує, що кожне нове будівництво в центрі має бути архітектурно виваженим, проект має бути оцінений столичними архітекторами, і тоді не постраждає ані забудовник, ані архітектурне обличчя української столиці.
Понад 150 мешканців будинків, які межують із цими будівництвами, взяли участь в акції протесту 12 січня під стінами Кабміну. За словами протестувальників, вони зверталися і до забудовників, і до місцевої влади, й до судів – проте лише в одному випадку будівництво вдалося припинити, розповів учасник мітингу, киянин Олександр Бобир, який мешкає поруч із Пейзажною алеєю.
«МЗС через одну з фірм намагалося звести будинок 40 на 80 метрів, який би зруйнував увесь архітектурний ансамбль центру столиці. Ініціативна група киян домоглася того, що котлован засипали. Ми зробили там дитячий ландшафтний парк, подібного немає ніде в Європі. Але КМДА зволікає з його узаконюванням», – зазначає активіст боротьби із забудовою Києва пан Бобир.
ЮНЕСКО відмовиться від українських пам’яток через будівельний хаос?
Поки тривали протести та суди щодо Пейзажної алеї, поруч з’явилося ще декілька будівельних майданчиків, обурюється мешканка вулиці Гончара, що поблизу Софійського собору, Ірина Нікіфорова.
«У 30 метрах від Софії будують удвічі вищу за неї багатоповерхівку з підземним паркінгом, – наголошує вона, – що суперечить будівельним нормам та вимогам ЮНЕСКО».
За словами Інни Совсун, за такою забудовою стоять представники провідних політичних сил та церковних конфесій, але юридично довести це важко.
Нові проекти мають зважувати архітектори, проте їх реалізують через суд
Протестувальники передали представникам Кабміну звернення, в якому вимагають зупинити будівництво та землевідведення у старій частині Києва, а також звільнити керівництво Державної служби охорони культурної спадщини та його київського управління за бездіяльність.
Втім, голова Київського управління охорони культурної спадщини Руслан Кухаренко зізнається, що зупинити забудову безсилий. «У зонах заповідників і пам’яток національного підпорядкування я позбавлений можливості погоджувати землевідведення та проектну документацію, бо це прерогатива уряду. Там, де місцеві пам’ятки, ми не даємо узгоджень. Але забудовник звертається до суду і за його рішенням продовжує будівництво», – пояснив пан Кухаренко.
Він додає, що розв’язати проблему забудови центру Києва можна лише після подолання корупції в судовій системі. Це, на його думку, зруйнує схеми узаконювання будівництва через суд.
Будівництво у центрі Києва має тривати, але за умови збереження його архітектурного обличчя, переконаний заступник міського голови столиці Михайло Голиця.
«Недаремно кажуть: місто живе доти, доки працюють крани. Будівництво в центрі має тривати. Адже будинки, як і люди, не вічні, тож потребують реконструкції або заміни, – зазначає заступник міського голови. – З іншого боку, треба враховувати інтереси місцевих мешканців. І будівництво слід обмежувати щодо кількості поверхів, форми, фасадів».
Михайло Голиця наголошує, що кожне нове будівництво в центрі має бути архітектурно виваженим, проект має бути оцінений столичними архітекторами, і тоді не постраждає ані забудовник, ані архітектурне обличчя української столиці.
