Доступність посилання

25 Вересень 2017, Київ 02:45

Саміт ЄС: подарунок хорватам, застереження грекам і санкції диктаторам


Брюссель – Економічна політика, санкції щодо сирійської диктатури, міграція, призначення нового голови Європейського центрального банку та членство Хорватії в Євросоюзі. Такі підсумки дводенного європейського саміту, який у п’ятницю завершився у Брюсселі. Водночас Грецію знову запевнили, що продовжать фінансування, але тільки якщо її влада до 3 липня ухвалить нову програму заощаджень.

Співдружність європейських держав зробила щедрий подарунок Хорватії до 20-ї річниці її незалежності. Двадцять сім держав блоку домовилися, що у липні 2013 року хорвати приєднаються до ЄС.

«Сьогодні Європейська рада відкрила шлях для приєднання Хорватії до ЄС, як 28-ї країни-члена, – заявив голова Європейської ради Герман Ван Ромпей. – Ми очікуємо, що переговори щодо цього завершаться дуже швидко: до кінця липня. Угоду про вступ ми підпишемо до завершення цього року. Майбутній вступ Хорватії до Євросоюзу – це новий етап для європейського покликання держав Західних Балкан».

Тим часом це «зелене світло» хорватам ще й означає, що ситуація у їхній країні перебуватиме під ретельним наглядом Брюсселя. До вступу нових членів об’єднана Європа нині ставиться дуже обережно. Особливо після того, як Румунія та Болгарія, які набули членства у 2007 році, згодом виявили чималі недоліки та розбіжності з критеріями, яким має відповідати держава-член ЄС.

«Зелене світло» хорватам – надія для інших

Переговори Брюсселя із Загребом тривали 6 років і довгий час гальмувалися слабкими досягненнями у викоріненні корупції та злочинності. Особливо це стосувалося проблем щодо незалежності хорватської судочинної системи.

Водночас нинішнє рішення відчинити двері Європи для хорватів має справді історичне значення, бо дає надію іншим державам, які прагнуть вступити до ЄС.

Важливим рішенням нинішнього саміту стало також внесення коректив до Шенгенської угоди. Як зауважив голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, це має унеможливити ризик самовільних односторонніх відновлень прикордонного контролю всередині шенгенського простору.

Однак, якщо вільне пересування людей має залишатися фундаментальним правом європейців, у екстремальних випадках відновлення контролю буде можливим і законним, якщо це дозволить уникнути загрози правопорядку в якійсь із країн.

«Щодо «шенгену» ми ухвалили європейський підхід, щоб уникнути загрози односторонніх дій, які заважають вільному пересуванню та впливають на єдиний ринок (Євросоюзу), – каже голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу. – Ці заходи, що їх незабаром запропонує Єврокомісія, не впливатимуть на право вільного руху громадян та на Шенгенську угоду».

Запасного плану для Греції немає

Щодо Греції, то її влада постала перед вибором: або продовжити «затягувати паски» і отримати нові кредити для виплати зовнішнього боргу, або відступити перед народним спротивом. Це, за оцінками економістів, означало б дефолт країни і важкий удар по всій єврозоні.

Німецький канцлер Анґела Меркель тим часом зазначила, що не бачить причин для неухвалення плану скорочень, адже іншим, а саме Португалії та Ірландії, це вдалося. Разом із Меркель всі європейські лідери кажуть, що «плану Б» для Греції не існує.

«Наші європейські друзі бачать, що ми робимо все можливе, щоб «навести лад у нашій хаті», – заявив у Брюсселі прем’єр-міністр Греції Йоргос Папандреу. – Це і стало підставою для вотуму довіри, який нам продемонстрували партнери по Євросоюзу».

«Я вірю, що відчуття кризи та відчуття національної, а також європейської відповідальності будуть керувати дискусіями та остаточним голосуванням грецького парламенту», – зауважив лідер Греції, щодо запланованого ухвалення наступного вівторка нового плану заощаджень.

Нарешті, нинішня нарада голів держав та урядів Євросоюзу розширила санкції проти диктаторського режиму Сирії та низки чільних представників Ірану, які були причетні до репресій проти сирійських маніфестантів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG