Кожен, хто поставить під сумнів, заперечить чи намагатиметься виправдати злочини комуністичного режиму, як і злочини фашизму чи Голокост, може бути засуджений на термін від шести місяців до трьох років – так передбачає закон про зміни до Кримінального кодексу Словаччини, який після підписання президентом має набути чинності з 1 вересня.
Закон іще називають «яхимовським» – від назви найжорстокіших за умовами праці уранових шахт біля чеського міста Яхимова, де поруч із політв’язнями-чехами працювало й загинуло також і багато словаків.
Того, щоб злочини комунізму були прирівняні до злочинів нацизму, багато років домагалася Конфедерація політичних в’язнів Словаччини. Ліві ж політичні сили не допускали новий закон до обговорення у словацькому парламенті або ж його заперечували зовсім. А коли цю поправку вже ухвалили було 2002 року, її заветував тодішній президент Словаччини, комуніст за поглядами Рудольф Шустер.
Конфедерація політв’язнів: справедливість перемогла
На думку голови Конфедерації політичних в’язнів Словаччини Антона Срголца, хоч і з запізненням у 20 років, та все ж дуже важливо, що справедливість перемогла.
«Комунізм і національний соціалізм, Сталін і Гітлер – це дві однакові великі злочинні системи. А мова про справедливість, щоб злочини нацизму і злочини комунізму оцінювались однаково, тому що вони собі рівні. Злочини, скоєні комуністами у Східній Європі, передусім у колишньому Радянському Союзі, не можна забути. Конфедерація політичних в’язнів підтримує новий закон не тільки для того, щоб ці злочини були покарані, але для того, щоб зберегти в пам’яті народу, людства спогад про те, що коли ми не будемо поважати демократію, тоді існує небезпека, що прийдуть нові тоталітарні режими, які чинитимуть такі самі злочини, як комунізм і нацизм», – сказав Антон Срголец в інтерв’ю Радіо Свобода.
За даними словацького Інституту національної пам’яті, жертвами комуністичного режиму у Словаччині стали понад 70 тисяч осіб. Було розстріляно 120 невинних людей, тисячі словаків потерпіли від розкуркулення, політичних переслідувань; переважно скінчили в тюрмах черниці і ченці, монастирі і костели були знищені чи розграбовані.
Нині всі жертви комуністичного режиму у Словаччині реабілітовані.
На думку голови словацької Конфедерації політичних в’язнів, головне сьогодні – не покарання, головне – сказати правду про злочинний комуністичний режим: «Заради майбутнього потрібно людям сказати: люди, будьте пильні, демократію потрібно поважати, потрібно її наповнити духовністю, щоб ці злочини більше ніколи не повторились».
Закон іще називають «яхимовським» – від назви найжорстокіших за умовами праці уранових шахт біля чеського міста Яхимова, де поруч із політв’язнями-чехами працювало й загинуло також і багато словаків.
Того, щоб злочини комунізму були прирівняні до злочинів нацизму, багато років домагалася Конфедерація політичних в’язнів Словаччини. Ліві ж політичні сили не допускали новий закон до обговорення у словацькому парламенті або ж його заперечували зовсім. А коли цю поправку вже ухвалили було 2002 року, її заветував тодішній президент Словаччини, комуніст за поглядами Рудольф Шустер.
Конфедерація політв’язнів: справедливість перемогла
На думку голови Конфедерації політичних в’язнів Словаччини Антона Срголца, хоч і з запізненням у 20 років, та все ж дуже важливо, що справедливість перемогла.
«Комунізм і національний соціалізм, Сталін і Гітлер – це дві однакові великі злочинні системи. А мова про справедливість, щоб злочини нацизму і злочини комунізму оцінювались однаково, тому що вони собі рівні. Злочини, скоєні комуністами у Східній Європі, передусім у колишньому Радянському Союзі, не можна забути. Конфедерація політичних в’язнів підтримує новий закон не тільки для того, щоб ці злочини були покарані, але для того, щоб зберегти в пам’яті народу, людства спогад про те, що коли ми не будемо поважати демократію, тоді існує небезпека, що прийдуть нові тоталітарні режими, які чинитимуть такі самі злочини, як комунізм і нацизм», – сказав Антон Срголец в інтерв’ю Радіо Свобода.
За даними словацького Інституту національної пам’яті, жертвами комуністичного режиму у Словаччині стали понад 70 тисяч осіб. Було розстріляно 120 невинних людей, тисячі словаків потерпіли від розкуркулення, політичних переслідувань; переважно скінчили в тюрмах черниці і ченці, монастирі і костели були знищені чи розграбовані.
Нині всі жертви комуністичного режиму у Словаччині реабілітовані.
На думку голови словацької Конфедерації політичних в’язнів, головне сьогодні – не покарання, головне – сказати правду про злочинний комуністичний режим: «Заради майбутнього потрібно людям сказати: люди, будьте пильні, демократію потрібно поважати, потрібно її наповнити духовністю, щоб ці злочини більше ніколи не повторились».