Львів – Перед черговими виборами проблема українського села стає головною серед політиків. А тим часом щотижня в Україні зникає одне село, стверджують соціологи. Молодь втікає з сільської місцевості, бо не має роботи і не має жодних перспектив.
Відсутність роботи і жахливі дороги – це ті проблеми, через які люди втікають з сільської місцевості і про які вже говориться 20 років.
В українському селі селяни виживають завдяки своїй працьовитості, мізерній пенсії та інвестиціям заробітчан. Не виняток і село Підгірці, що у Бродівському районі Львівщини. Адже 10 років тому і звідси масово виїжджали жінки та чоловіки переважно в Італію. Але, як розповіла сільський голова Надія Михайлишин, більшість людей не планують залишатись на чужині, а мріють повернутись у Підгірці.
«Наше село перспективне. Ми маємо чудовий старовинний замок, але розуміємо, що відсутня інфраструктура. Самі не даємо собі раду щось зробити. Я подала на розгляд районної влади програму щодо встановлення громадських вбиралень. Проводимо і фестиваль, хочемо, щоб тут були сувенірні крамниці, ресторани, щоб люди вивчали народне ремесло», – каже сільський голова.
70% українських селян – безробітні
Мешканці села Підгірці вважають, що їхнє село рятує від вимирання те, що серед мальовничих краєвидів розташований замок, який навіть у будні відвідують десятки туристів. А ще у селі є десятки джерел, монастир і унікальна пам’ятка архітектури – городище Пліснесько. Давньоруське укріплене поселення Пліснесько існувало у VII-XIV століттях на одній із гір. Воно згадується в «Слові о полку Ігоревім».
А перша літописна згадка пов’язана з невдалою спробою князя Романа Галицького вигнати з Пліснеська галицьких бояр та їх союзників – угорських феодалів. Донині збереглись залишки городища, яке оточене земляними валами та ровами. Науковці вважають, що це найкраща пам’ятка руських фортифікаційних споруд і сподіваються, що колись у тих місцях постане музей. А це буде ще однією привабливою місциною для туристів.
Молодь каже, що для них важливо, щоб у селі була робота, щоб розвивався туризм, а тому так важливо, щоб держава виділила гроші на реставрацію замку, який перебуває у занедбаному стані. Нині в селі працює підприємство з виробництва цегли і будується фермерське господарство, а це близько 100 людей матимуть роботу.
За офіційною статистикою майже 70% українських селян – безробітні, а понад 35% живуть за межею бідності. Бо вирощені овочі чи фрукти у них купують посередники за заниженими цінами, інвестори не поспішають вкладати гроші у село.
Проблему українського села потрібно донести до ООН
Проблемами українського села протягом останніх років ніхто серйозно не займався, вважає директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Ірина Ключковська. Вона досліджувала проблематику, і результати своєї праці донесла на останньому міжнародному форумі українських жінок.
Українське село переживає деградацію, депопуляцію, а українські селянки перебувають у складному фізичному, матеріальному, соціальному, культурному становищі. Жінки в селі змушені працювати по 15 годин на добу, а на виховання дитини можуть виділити щонайбільше півгодини. Жінці у селі не вистачає грошей і часу на догляд за собою, на медичний огляд чи оздоровлення.
За даними Державного комітету статистики, тільки 10 відсотків українських селянок почувають себе здоровими, зменшується кількість багатодітних родин у селі. Ірина Ключковська вважає, що необхідно провести глибоке дослідження проблем українського села, зокрема стану селянок. А проблема деградації українського села має бути винесена на обговорення в ООН.
Відсутність роботи і жахливі дороги – це ті проблеми, через які люди втікають з сільської місцевості і про які вже говориться 20 років.
В українському селі селяни виживають завдяки своїй працьовитості, мізерній пенсії та інвестиціям заробітчан. Не виняток і село Підгірці, що у Бродівському районі Львівщини. Адже 10 років тому і звідси масово виїжджали жінки та чоловіки переважно в Італію. Але, як розповіла сільський голова Надія Михайлишин, більшість людей не планують залишатись на чужині, а мріють повернутись у Підгірці.
«Наше село перспективне. Ми маємо чудовий старовинний замок, але розуміємо, що відсутня інфраструктура. Самі не даємо собі раду щось зробити. Я подала на розгляд районної влади програму щодо встановлення громадських вбиралень. Проводимо і фестиваль, хочемо, щоб тут були сувенірні крамниці, ресторани, щоб люди вивчали народне ремесло», – каже сільський голова.
70% українських селян – безробітні
Мешканці села Підгірці вважають, що їхнє село рятує від вимирання те, що серед мальовничих краєвидів розташований замок, який навіть у будні відвідують десятки туристів. А ще у селі є десятки джерел, монастир і унікальна пам’ятка архітектури – городище Пліснесько. Давньоруське укріплене поселення Пліснесько існувало у VII-XIV століттях на одній із гір. Воно згадується в «Слові о полку Ігоревім».
А перша літописна згадка пов’язана з невдалою спробою князя Романа Галицького вигнати з Пліснеська галицьких бояр та їх союзників – угорських феодалів. Донині збереглись залишки городища, яке оточене земляними валами та ровами. Науковці вважають, що це найкраща пам’ятка руських фортифікаційних споруд і сподіваються, що колись у тих місцях постане музей. А це буде ще однією привабливою місциною для туристів.
Молодь каже, що для них важливо, щоб у селі була робота, щоб розвивався туризм, а тому так важливо, щоб держава виділила гроші на реставрацію замку, який перебуває у занедбаному стані. Нині в селі працює підприємство з виробництва цегли і будується фермерське господарство, а це близько 100 людей матимуть роботу.
За офіційною статистикою майже 70% українських селян – безробітні, а понад 35% живуть за межею бідності. Бо вирощені овочі чи фрукти у них купують посередники за заниженими цінами, інвестори не поспішають вкладати гроші у село.
Проблему українського села потрібно донести до ООН
Проблемами українського села протягом останніх років ніхто серйозно не займався, вважає директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Ірина Ключковська. Вона досліджувала проблематику, і результати своєї праці донесла на останньому міжнародному форумі українських жінок.
Українське село переживає деградацію, депопуляцію, а українські селянки перебувають у складному фізичному, матеріальному, соціальному, культурному становищі. Жінки в селі змушені працювати по 15 годин на добу, а на виховання дитини можуть виділити щонайбільше півгодини. Жінці у селі не вистачає грошей і часу на догляд за собою, на медичний огляд чи оздоровлення.
За даними Державного комітету статистики, тільки 10 відсотків українських селянок почувають себе здоровими, зменшується кількість багатодітних родин у селі. Ірина Ключковська вважає, що необхідно провести глибоке дослідження проблем українського села, зокрема стану селянок. А проблема деградації українського села має бути винесена на обговорення в ООН.