Доступність посилання

ТОП новини

Донецькі протести – наслідок розчарування «своєю» владою


Люди з вилами протестують проти підвищення комунальних тарифів перед будівлею адміністрації Донецька, 28 листопада 2011 року
Люди з вилами протестують проти підвищення комунальних тарифів перед будівлею адміністрації Донецька, 28 листопада 2011 року
Київ – Акції протесту в Донецьку є наслідком того, що чинна влада не виправдала сподівань мешканців регіону, який найбільше підтримував Партію регіонів. Так вважають експерти, яких Радіо Свобода попросило прокоментувати ситуацію в Донецьку, де не вщухають акції протесту. Але, на думку більшості опитаних експертів, смерть учасника акції Геннадія Конопльова наразі не матиме помітних суспільних наслідків.

Донбас, який до останнього часу був оплотом Партії регіонів, став демонструвати чи не найбільші протестні настрої після того, як Партія регіонів прийшла до влади.

Те, що акції протесту чорнобильців отримали найбільший розмах у Донецьку, голова Вільної профспілки гірників, депутат-б’ютівець Михайло Волинець пояснює тим, що серед шахтарів Донбасу справді багато тих, хто «прокладав тунелі й бетонував під реактором, щоб радіоактивні матеріали не просочувалися в ґрунтові води».

«Тому тут велика концентрація людей, у яких сьогодні відняли передбачені їм виплати», – пояснює сплеск протестної активності в Донецьку Михайло Волинець.

Регіон невиправданих сподівань

Протести можуть піти на спад. Проте в настроях учасників акції минулого тижня відбувся злам, наголошує Михайло Волинець. За словами депутата-б’ютівця, «люди зрозуміли, що влада не хоче з ними домовлятися, а готується до зносу наметового містечка».

Натомість депутат-регіонал Володимир Зубанов вважає, що акції в Донецьку зумовлені недостатньою інформованістю щодо намірів уряду та діями певних політичних сил. Проте він визнає, що існує й розчарування чинною владою.

«Регіон не лише підтримував, але й очікував від влади результатів. А досягти результатів у такій складній ситуації, в якій опинилася сьогодні Україна, дуже непросто. Тому й розчарування також велике, бо хотілося всього і відразу»,– каже Володимир Зубанов.

Керівник Центру дослідження соціальних перспектив Донбасу Сергій Гармаш також зазначає, що мешканці регіону мали завищені очікування від чинної влади, а тому розчарування мешканців Донбасу є більшим, ніж в інших регіонах.

«Чорнобильці та «афганці» були найбільш сталими прихильниками Януковича. Їх часто використовували в різних акціях на його підтримку. А зараз вони себе відчувають зрадженими», – розповідає експерт про причини донецьких протестів.

Радикалізації протестів поки що не очікують

Учасники акцій досі не висувають інших вимог, крім захисту своїх пільг, а тому акції не знаходять широкої підтримки. Також Сергій Гармаш вважає, що смерть одного з учасників акції Геннадія Конопльова не спричинить посилення протестних настроїв, принаймні найближчим часом.

Схожої думки дотримується лідер партії «Братство» Дмитро Корчинський. «На Донбасі один із найнижчих рівнів життя і найбільші були очікування, – каже він. – Саме тому люди бунтують. Але цей випадок (смерть учасника акції. – Ред.) прямого впливу на радикалізацію протестів не матиме. Давайте не будемо забувати, що на Донбасі звикли гинути за зарплату у півтори тисячі гривень у шахтах».

Соціолог Євген Копатько, який довго працював у Донецьку, зазначає, що зростання протестних настроїв у базовому для влади регіоні свідчить про необхідність негайно вжити заходів для розв’язання проблем. Адже зараз, за його словами, «на Південному Сході створюється прецедент, якого вже років 15 не було – після шахтарських страйків 1994 року».

Експерти також вважають, що подальший розвиток подій значною мірою залежатиме від того, яким чином на донецькі події відреагує влада – і центральна, і місцева.
  • Зображення 16x9

    Дмитро Шурхало

    Співпрацюю з Радіо Свобода, був кореcпондентом і редактором (2008–2017), зараз веду програму «Історична Свобода». Спеціалізуюсь на політиці та історії. Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники».

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG