Доступність посилання

16 Грудень 2017, Київ 09:28

Євген Сверстюк: «Гавел втілював у собі принцип свободи»


Євген Сверстюк
Київ – Про Вацлава Гавела, його філософське розуміння і практичне втілення принципу свободи розповів в інтерв’ю Радіо Свобода письменник, філософ і колишній дисидент Євген Сверстюк.

Українці більше знають Вацлава Гавела як політика й колишнього дисидента. Однак він був ще й письменником та мислителем, філософом. Розкажіть, будь ласка, про категорію свободи в його системі світосприйняття.
Свобода для нього є звільнення людини від насильства і повернення її до природної норми

– Вацлав Гавел не любив філософських розмов. Це був від природи обдарований, вільний чоловік, він втілював у собі той принцип свободи, а не говорив про нього.

І він показував, що таке свобода. Свобода для нього є звільнення людини від насильства і повернення її до природної норми. Бути вільним – значить мислити і діяти за голосом совісті і за поняттями честі, повернутися до традиційної любові до ближнього і спілкування з ближнім, замість стеження за ближнім і ґвалтування свободи ближнього.

– А що Вацлав Гавел говорив про проблему свободи в посттоталітарному суспільстві, зокрема і в українському?
Він говорив: зло приходило двічі, і ми не повинні допустити, щоб воно прийшло втретє

– Він говорив про велике зло, співучасниками якого ми були, і що нема жодного вождя й тирана, який міг би отримати цілий народ і вести його, якщо б він не мав підтримки. Отже, фактично нації були заручниками й помічниками цього. І зараз проблема звільнення від цього полягає в тому, щоб усвідомити свою вину і свою причетність до того режиму, належно оцінити свою участь і зрозуміти, як це було побудовано – побудовано на принципі насильства над людиною і позбавлення її свободи.

Він, як президент, осмислював історію своєї країни, осмислював, те що трапилося. У народі говорять, що добро і зло приходять тричі. Він бачив велике зло, яке приходило двічі: в образі двох вождів – Гітлера і Сталіна.

Він говорив: зло приходило двічі, і ми не повинні допустити, щоб воно прийшло втретє, тому ми повинні гуртуватися, будувати громадянське суспільство. І ми повинні розуміти, що наші вороги – це наша байдужість, наша пасивність, індиферентизм, безвідповідальність, наша несвобода. До цього привчили нас при тоталітарному режимі.

– В одному зі своїх есеїв Вацлав Гавел пише про «життя у брехні» і «життя в правді». Чи проводив він паралель між правдою і свободою?
Свобода – це правда і закон, можливість діяти відповідно до совісті, правди і закону

– Звичайно, для Гавела свобода будується на правді. Але свобода не є абсолютною свободою дикуна, який робить все, що хоче. Свобода – це правда і закон, можливість діяти відповідно до совісті, правди і закону.

Тож Вацлав Гавел закликав нації до оновлення, до відповідальності за своє життя і до активності. Він закликав демократичним способом обирати очільників, людей чесних, яким можна вірити, людей, які можуть представляти народ.

Після погроз і арештів, після Оксамитової революції у 1989 році він став президентом. Він став розголошувати ці принципи і способи боротьби за свободу у світі. І в тому був успіх Гавела – він на всіх трибунах, на найвищих трибунах того часу – європейських, американських – проголошував оці нові демократичні принципи оновлення.

Він був почутий саме тому, що говорив усе дуже конкретно, дуже щиро і правдиво, він не скаржився на попередній режим і на злих духів історії.
  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG