Доступність посилання

ТОП новини

Українське Різдво в Америці це, насамперед, вареники (світова преса)


Прага – Західні газети зауважують, що із завершенням Різдва за новим календарем не завершуються різдвяні свята, наприклад, у тих же Сполучених Штатах, де українці, росіяни і частина інших православних церков готуються цього тижня також до Різдва і улюблених різдвяних страв, котрі смакують більшість американців. В пресі оприлюднюють подробиці арешту білоруським КДБ австралійської журналістки, котра знімала у грудні в Мінську українських соціальних активісток з українського Femen. Різні видання на Заході продовжують інформувати про в’язнення Юлії Тимошенко та ситуацію в Україні і прогнозують, чи поступиться Кремль у газовій суперечці з Києвом.

Американське національне громадське радіо, NPR, повідомляє про те, що жителі південно-східного Портленда з нетерпінням очікують православного Різдва, бо українська родина місцевого отця Петровчака з церкви Святого Івана готує у ці дні тисячі вареників для всіх прихожан. У вечері в п’ятницю родина Птровчаків очікує, щонайменше 50 гостей, для котрих треба зліпити понад 2 тисячі вареників. «Люди приходять і кажуть, що ці вареники нагадують їм про дитинство», – каже Мира Петровчак. Вона додає, що «не лише українців, а й німці, поляки й ті приходять… і кажуть, що, о, й моя бабця ліпила це (вареники)». Родина Петровчаків приїхали до цього округу п’ять років тому і почали щотижня продавати свіжі вареники. Це допомогло не лише відремонтувати церкву, а й створити більш дружню атмосферу серед людей в окрузі. Й американці в третьому поколінні та їхні діти із захопленням розповідають NPR про смачні українські вареники в Портленді, «вони чудові, особливо – з сметаною, цибулькою і з різною начинкою, чи картоплею, чи сиром». «Це чудовий спосіб об’єднання людей», – кажуть місцеві жителі. NPR також зауважує, що українські вареники стають все більш популярними тут та чудово об’єднують родини, друзів.

Австралійська «Сідней Морнінґ Гералд» розповідає про жахливі пригоди 27-річної Кітті Ґрін, незалежного телеоператора з Мельбурна, котра знімала на камеру протест українських соціальних активісток з організації Femen. Кітті була затримана 19 грудня поблизу білоруського КДБ в Мінську співробітниками цієї служби, причому брутально. Разом з Ґрін було схоплено ще двох білоруських журналістів. У всіх забрали камери і всі записи стерли. Кітті Ґрін тримали під арештом кілька годин, а потім за підписку незрозумілого для неї протоколу випустили на вечірній потяг до Литви. Після цього Ґрін повернулася до Києва, де зустрілася з трьома активістками, котрих знімала в Мінську. Вони розповіли їй про жахливі знущання мінських кадебістів й про те, що дівчатам пригрозили у разі розголошення того, що з ними було, вбити їх. «Я просто подумала, що необхідно тікати звідси», – сказала потім друзям на Заході Кітті Ґрін.

Польська «Жечпосполіта» публікує думки експертів про вірогідні наслідки тривалих російсько-українських газових перемовин. Деякі аналітики не виключають, що Кремль цього разу піде на якісь незначні поступки у ціні на газ для Києва, бо боїться наростання «революційних, помаранчевих настроїв у себе вдома» якраз напередодні президентських виборів Володимира Путіна. Москва сьогодні боїться й хаосу в Україні та розуміє, що «більш проросійською влади в Києві вже не буде», – каже польській газеті Вадим Карасьов. Українська ж опозиція стверджує, що «Москва піде на поступки з інших причин: з метою взяти під контроль українську газотранспортну систему». Експерти також не виключають, що суд над Тимошенко дав підстави Президенту Януковичу лякати Кремль Стокгольмським арбітражем, чого владі Путіна зараз якраз і не потрібно.
  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG