Доступність посилання

22 Листопад 2017, Київ 18:53

ОБСЄ і Нагірно-Карабаський конфлікт – чи є прогрес?


«Протягом наступних 20 років ми повинні знайти рішення для цього конфлікту» – Роберт Брадтке
Цими днями, 24 березня, виповнюється 20 років відтоді, як Організація з безпеки і співпраці в Європі взялася допомагати Вірменії та Азербайджану в пошуках мирного вирішення Нагірно-Карабаського конфлікту, який тривав з 1988 по 1994 роки. Чи стали сторони ближче до його вирішення за два десятиліття? Про це Радіо Свобода розпитувало співголову Мінської групи, американського дипломата Роберта Брадтке.

– Які, на Вашу думку, головні досягнення Мінської групи, до якої входять Франція, Росія та США?
Протягом останніх п’яти років ми присвячували багато уваги створенню рамкового документу – Основних принципів

– Гадаю, що Мінській групі вдалося зробити три важливі речі. По-перше, вона допомогла зменшити напруженість та запобігти спалаху нового конфлікту тоді, коли порушувалися умови припинення вогню. По-друге, Мінська група була каналом комунікації між сторонами, адже вони не мають ані можливості, ані потреби спілкуватися одне з одним. А ми, подорожуючи регіоном, чи зустрічаючись з лідерами поза регіоном, можемо донести погляди сторін одна до одної, і цим допомогти їм порозумітися. І по-третє, ми створили спільний ґрунт для переговорів.

Особливо протягом останніх п’яти років ми присвячували багато уваги створенню рамкового документу – Основних принципів. Йдеться про повернення під контроль Баку окупованих територій навколо Нагірного Карабаху, право на повернення переміщених осіб, тимчасовий статус для Нагірного Карабаху там, де це стосується безпеки і самоврядування, коридору між Вірменією та Нагірним Карабахом, та домовленості про визначення остаточного статусу території в майбутньому. У цьому ще не можна похвалитися успіхами. Але я можу навести слова президентів Вірменії та Азербайджану, які зустрічалися з президентом Росії Дмитром Медведєвим у Сочі в січні, і заявили, що готові прискорити роботу над цим документом.

– Чи завдяки цим досягненням Вірменія та Азербайджан тепер ближче до розв’язання суперечки щодо Нагірного Карабаху, ніж 24 березня 1992 року, коли була створена Мінська група?

– Гадаю, що питання так не стоїть. Але тепер сторони краще розуміють, якими мають бути елементи остаточного врегулювання. Ці елементи відображені у документах, спільних заявах, зроблених після самітів у Лакуїллі, в Мускоці та минулого року в Довілі.

Деякі оглядачі вважають, що розв’язанню конфлікту немає кінця, і що Мінська група мала б виробити новий підхід, бо інакше вона втратить легітимність.

– Я не думаю, що проблема полягає в тому, що мирної угоди не вдається досягнути через формат Мінської групи. Проблема в тому, що сторони не можуть погодитися одна з одною і не довіряють одна одній. Тому зміна формату нічого не дасть. Крім того, сторони повідомили нам, що вони хочуть працювати у цьому форматі і що вони його сприймають.

– А як Ви гадаєте, упродовж наступних 20 років конфлікт вдасться залагодити?
Протягом наступних 20 років ми повинні знайти рішення для цього конфлікту

– Що було сказано під час останнього саміту, так це те, що нинішній стан речей не прийнятний. І тому я думаю, що упродовж наступних 20 років ми повинні знайти рішення для цього конфлікту. Сторони повинні розуміти, що вони можуть щось отримати, якщо чимось поступляться і будуть бачити в партнері по переговорах саме партнера. Але це нелегко зробити. І поки що ми цього розуміння не бачимо. А без нього, без того, щоб бачити також занепокоєння свого партнера, його потреби, конфлікт вирішити не вдасться.

Інтерв’ю провів Річард Солаш

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG