Львів – У центрі Львова під час капітального ремонту вулиці виявили фортифікаційні мури та оборонні вежі, які, ймовірно, становлять частину культури княжих часів і дадуть чимало відповідей про історію Львова. Натомість ремонт вулиці проводять аврально, стверджують науковці, протестуючи проти ставлення міської влади до історичного минулого. У мерії такі закиди спростовують.
Вулиця Лесі Українки, що у самісінькому центрі, розташована у межах історичної спадщини ЮНЕСКО. Міська влада розробила проектну документацію капітального ремонту вулиці. Людині, яка цікавиться історією Львова, відомо, що у цій історичній частині є дві лінії оборони міста: Високі та Низькі мури, які зводились у XIV-XV століттях, маючи оборонні вежі медоварів і пивоварів, сідлярів. Вежі були закріплені за цехами, ремісники їх будували і утримували. Загалом їх є шість до Краківської брами, від якої був найкоротший шлях із міста до Високого замку.
«Це – аврал, а не дослідження»
Коли археологи почали працювати на вулиці, то тут уже кипіла робота, було знято бруківку. Нині по всій вулиці працює техніка, замінюють комунальні мережі, а археологам доводиться наздоганяти робітників. Це авральні роботи, а не дослідження, стверджує архітектор Володимр Бевз.
«Нормального процесу досліджень не відбувається. Якщо робити планово і робити археологію, а не археологічний нагляд, то треба робити технологічні обстеження. Це неоціненний матеріал, що там є. Тим більше на цій ділянці у літературі згадується палац князя Лева ( ред.: на честь князя названо Львів). Ділянка біля вежі медоварів і пивоварів біля Високого муру має облицювання білокам’яними блоками, зовнішніми. Такого немає ні Варшава, ні Краків. Це є унікальна річ, це треба показувати і рятувати», – каже фахівець
Науковці вимагають від міської влади законсервувати знахідки, не бетонувати їх, встановити інформаційне ознакування веж і мурів. Метод бетонування в історичному середовищі взагалі неприпустимий, вважає лауреат Державної премії в галузі архітектури Лідія Горницька, фахівець інституту «Укрзахідпроектреставрація».
«Те, що робиться, це дитячі забави. Будь-яка робота,що ведеться у зоні ЮНЕСКО, має погоджуватись з археологами, потрібно радитись. Це вина міських структур, управлінь. Адже історичний матеріал відомий, описаний у 70 роках, коли мова йшла про необхідність створення державного заповідника у центральній частині міста. Якби ми прийшли на цей об’єкт перед «Містопроектом» (генеральний проектувальник об’єкту), ми б отримали можливість зайти з вежі, щось підсвітити. Коли ми приходимо постфактум, то реставратори мають підлаштовуватися. Наступний раз зробили свинство у Львові і втратили стільки інформації», – зауважила архітектор.
Міська влада обіцяє дослухатись до науковців
Капітальний ремонт вулиці Лесі Українки буде завершений до кінця року, зазначив Радіо Свобода перший заступник міського голови Олег Синютка. Він пообіцяв, що місто дослухається до зауважень науковців, тобто віднайдені оборонні мури та вежі законсервують, на поверхні встановлять інформаційне ознакування. Найбільша проблема на сьогодні, каже посадовець, час і гроші.
Уже не вперше у Львові проводять капітальний ремонт в історичній частині, коли мерія проігнорувала думку фахівців, стверджують археологи. Кілька років тому, попри протест громади, на площі Ринок замінили стару бруківку на нову, залили бетоном рештки готичного Львова.
Вулиця Лесі Українки, що у самісінькому центрі, розташована у межах історичної спадщини ЮНЕСКО. Міська влада розробила проектну документацію капітального ремонту вулиці. Людині, яка цікавиться історією Львова, відомо, що у цій історичній частині є дві лінії оборони міста: Високі та Низькі мури, які зводились у XIV-XV століттях, маючи оборонні вежі медоварів і пивоварів, сідлярів. Вежі були закріплені за цехами, ремісники їх будували і утримували. Загалом їх є шість до Краківської брами, від якої був найкоротший шлях із міста до Високого замку.
«Це – аврал, а не дослідження»
Коли археологи почали працювати на вулиці, то тут уже кипіла робота, було знято бруківку. Нині по всій вулиці працює техніка, замінюють комунальні мережі, а археологам доводиться наздоганяти робітників. Це авральні роботи, а не дослідження, стверджує архітектор Володимр Бевз.
«Нормального процесу досліджень не відбувається. Якщо робити планово і робити археологію, а не археологічний нагляд, то треба робити технологічні обстеження. Це неоціненний матеріал, що там є. Тим більше на цій ділянці у літературі згадується палац князя Лева ( ред.: на честь князя названо Львів). Ділянка біля вежі медоварів і пивоварів біля Високого муру має облицювання білокам’яними блоками, зовнішніми. Такого немає ні Варшава, ні Краків. Це є унікальна річ, це треба показувати і рятувати», – каже фахівець
Науковці вимагають від міської влади законсервувати знахідки, не бетонувати їх, встановити інформаційне ознакування веж і мурів. Метод бетонування в історичному середовищі взагалі неприпустимий, вважає лауреат Державної премії в галузі архітектури Лідія Горницька, фахівець інституту «Укрзахідпроектреставрація».
«Те, що робиться, це дитячі забави. Будь-яка робота,що ведеться у зоні ЮНЕСКО, має погоджуватись з археологами, потрібно радитись. Це вина міських структур, управлінь. Адже історичний матеріал відомий, описаний у 70 роках, коли мова йшла про необхідність створення державного заповідника у центральній частині міста. Якби ми прийшли на цей об’єкт перед «Містопроектом» (генеральний проектувальник об’єкту), ми б отримали можливість зайти з вежі, щось підсвітити. Коли ми приходимо постфактум, то реставратори мають підлаштовуватися. Наступний раз зробили свинство у Львові і втратили стільки інформації», – зауважила архітектор.
Міська влада обіцяє дослухатись до науковців
Капітальний ремонт вулиці Лесі Українки буде завершений до кінця року, зазначив Радіо Свобода перший заступник міського голови Олег Синютка. Він пообіцяв, що місто дослухається до зауважень науковців, тобто віднайдені оборонні мури та вежі законсервують, на поверхні встановлять інформаційне ознакування. Найбільша проблема на сьогодні, каже посадовець, час і гроші.
Уже не вперше у Львові проводять капітальний ремонт в історичній частині, коли мерія проігнорувала думку фахівців, стверджують археологи. Кілька років тому, попри протест громади, на площі Ринок замінили стару бруківку на нову, залили бетоном рештки готичного Львова.
