Київ –15 листопада фахівці Програми розвитку ООН та громадських правозахисних організацій оприлюднили дані опитування про права людини в Україні. Опитування провели у вересні цього року, напередодні звіту України перед ООН щодо правозахисної проблематики. Результати, на думку фахівців організації, свідчать про небажання влади визнавати серйозні проблеми у цій царині, з одного боку, і розуміння цих проблем суспільством – з іншого.
Участь в опитуванні взяли близько 4 тисяч осіб у Києві, Луганську, Львові, Херсоні, Сімферополі, Сумах. Одночасно експерти Центру інформації про права людини розмістили на своєму сайті пропозицію до українців визначити найбільш серйозні проблеми у цій царині.
Результати опитування неурядові організації використали у своєму звіті, який фактично став альтернативним до того, що його підготував український уряд; обидва звіти заслухали в женевській штаб-квартирі ООН 24 жовтня. По тому, представники 50 країн надали свої рекомендації Україні, і більшість із них співпала з проблемами, які турбують пересічних українців, повідомила менеджер сектору демократичного врядування Програми розвитку ООН Юлія Щербиніна.
«Зі 145 рекомендацій – питання, пов’язані з судоустроєм, з правом на справедливий суд, із антидискримінаційним законодавством в Україні. Також людей хвилюють права дитини, гендерна рівність, питання торгівлі людьми, права мігрантів та біженців, права людей-інвалідів, свобода преси», – каже Щербиніна.
До найбільш кричущих порушень прав людини українці відносять корупцію у правоохоронній та судовій системах, дискримінацію за статевою та соціальною ознакою, катування у міліції. Це засвідчило опитування ООН.
СНІД, туберкульоз і відсутність медичної допомоги у місцях позбавлення волі
Катування і хвороби у місцях позбавлення волі (колоніях та в’язницях) – ще одна «больова точка» для більш як третини українців. За словами голови ради правозахисної організації «Донецький меморіал» Олександра Букалова, в останні роки через хвороби та неналежні умови утримання, минулого року в колоніях померли понад тисячу осіб (два роки тому – 800 ув’язених).
Експерт також називає доволі серйозною проблемою визначення кількості ув’язнених та засуджених українців. «На початку 2012-го були повідомлені фальшиві дані щодо хворих на туберкульоз. Тільки очевидна нереальність даних змусила пенітенціарну службу їх перевірити», – повідомив Букалов.
«В Україні розташовані понад 180 колоній, але не всі з них забезпечені медичним обладнанням, яке необхідне, враховуючи велику швидкість поширення ВІЛ та туберкульозу в місцях позбавлення волі. Я бачив на власні очі, що часто адміністрація колонії рапортує про наявність необхідних медикаментів у медичній частині, насправді ж, «медикаменти» – це йод та бинт», – каже Букалов.
Він також зазначив, що в останні два роки збільшилась кількість заяв про катування у СІЗО, що заарештовані українці потрапляють під тиск працівників, слідчих, із них «вибивають зізнання».
Інститути правозахисту у новому КПК: чи щось зміниться?
Занепокоєння української та міжнародної спільноти викликає і діяльність омбудсмена. Згідно з опитуванням, майже половина українців не вірить у незалежність та об’єктивність уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Тим часом, новий омбудсмен Валерія Лутковська погоджується з наявністю певних проблем у діяльності очолюваної нею інституції і висловлює сподівання, що новий Кримінальний процесуальний кодекс їх вирішить.
Раніше цього року Лутковська запропонувала відкрити представництва омбудсмана в обласних центрах України, щоб мати «цілісну картину» правозахисної ситуації по всій країні.
Щоправда, більшість незалежних експертів вважає, що ситуацію з правами людини в Україні поліпшити доволі складно, що не допоможуть ні новий Кримінальний процесуальний кодекс, ані інші закони, які є базою реформи системи правозахисту та судів. Як повідомила Радіо Свобода експерт Коаліції з протидії дискримінації (Україна) Ірина Федорович, ці законодавчі акти мають здебільшого декларативний характер.
«Ми маємо закон на папері, маємо практику його виконання і бачимо, що в Україні це дві окремі речі. Давайте почекаємо, коли вступить у дію новий КПК та інше законодавство, адже КПК не діє у вакуумі», – пояснила Федорович.
Тим часом, в ефірі Радіо Свобода заступник Генерального прокурора України Григорій Середа висловив сподівання, що правоохоронці використають положення нового Кодексу для захисту прав співгромадян та у боротьбі з корупцією, на високий рівень якої нарікають не лише українці, а й міжнародні експерти.
«Новий Кодекс набуде чинності у ніч на 20 листопада, а до кінця року Україна має ухвалити низку супутніх законів, серед іншого і тих, що реформують правозахисну систему держави. Законопроекти українська сторона підготувала, враховуючи свої міжнародні зобов’язання та стандарти», – заявив Григорій Середа.
Участь в опитуванні взяли близько 4 тисяч осіб у Києві, Луганську, Львові, Херсоні, Сімферополі, Сумах. Одночасно експерти Центру інформації про права людини розмістили на своєму сайті пропозицію до українців визначити найбільш серйозні проблеми у цій царині.
Результати опитування неурядові організації використали у своєму звіті, який фактично став альтернативним до того, що його підготував український уряд; обидва звіти заслухали в женевській штаб-квартирі ООН 24 жовтня. По тому, представники 50 країн надали свої рекомендації Україні, і більшість із них співпала з проблемами, які турбують пересічних українців, повідомила менеджер сектору демократичного врядування Програми розвитку ООН Юлія Щербиніна.
Людей хвилюють права дитини, гендерна рівність, питання торгівлі людьми, права мігрантів та біженців, права людей-інвалідів, свобода пресиЮлія Щербиніна
«Зі 145 рекомендацій – питання, пов’язані з судоустроєм, з правом на справедливий суд, із антидискримінаційним законодавством в Україні. Також людей хвилюють права дитини, гендерна рівність, питання торгівлі людьми, права мігрантів та біженців, права людей-інвалідів, свобода преси», – каже Щербиніна.
До найбільш кричущих порушень прав людини українці відносять корупцію у правоохоронній та судовій системах, дискримінацію за статевою та соціальною ознакою, катування у міліції. Це засвідчило опитування ООН.
СНІД, туберкульоз і відсутність медичної допомоги у місцях позбавлення волі
Катування і хвороби у місцях позбавлення волі (колоніях та в’язницях) – ще одна «больова точка» для більш як третини українців. За словами голови ради правозахисної організації «Донецький меморіал» Олександра Букалова, в останні роки через хвороби та неналежні умови утримання, минулого року в колоніях померли понад тисячу осіб (два роки тому – 800 ув’язених).
Експерт також називає доволі серйозною проблемою визначення кількості ув’язнених та засуджених українців. «На початку 2012-го були повідомлені фальшиві дані щодо хворих на туберкульоз. Тільки очевидна нереальність даних змусила пенітенціарну службу їх перевірити», – повідомив Букалов.
Часто адміністрація колонії рапортує про наявність необхідних медикаментів у медичній частині, насправді ж, «медикаменти» – це йод та бинтОлександр Букалов
«В Україні розташовані понад 180 колоній, але не всі з них забезпечені медичним обладнанням, яке необхідне, враховуючи велику швидкість поширення ВІЛ та туберкульозу в місцях позбавлення волі. Я бачив на власні очі, що часто адміністрація колонії рапортує про наявність необхідних медикаментів у медичній частині, насправді ж, «медикаменти» – це йод та бинт», – каже Букалов.
Він також зазначив, що в останні два роки збільшилась кількість заяв про катування у СІЗО, що заарештовані українці потрапляють під тиск працівників, слідчих, із них «вибивають зізнання».
Інститути правозахисту у новому КПК: чи щось зміниться?
Занепокоєння української та міжнародної спільноти викликає і діяльність омбудсмена. Згідно з опитуванням, майже половина українців не вірить у незалежність та об’єктивність уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Тим часом, новий омбудсмен Валерія Лутковська погоджується з наявністю певних проблем у діяльності очолюваної нею інституції і висловлює сподівання, що новий Кримінальний процесуальний кодекс їх вирішить.
Раніше цього року Лутковська запропонувала відкрити представництва омбудсмана в обласних центрах України, щоб мати «цілісну картину» правозахисної ситуації по всій країні.
Щоправда, більшість незалежних експертів вважає, що ситуацію з правами людини в Україні поліпшити доволі складно, що не допоможуть ні новий Кримінальний процесуальний кодекс, ані інші закони, які є базою реформи системи правозахисту та судів. Як повідомила Радіо Свобода експерт Коаліції з протидії дискримінації (Україна) Ірина Федорович, ці законодавчі акти мають здебільшого декларативний характер.
Ми маємо закон на папері, маємо практику його виконання і бачимо, що в Україні це дві окремі речіІрина Федорович
«Ми маємо закон на папері, маємо практику його виконання і бачимо, що в Україні це дві окремі речі. Давайте почекаємо, коли вступить у дію новий КПК та інше законодавство, адже КПК не діє у вакуумі», – пояснила Федорович.
Тим часом, в ефірі Радіо Свобода заступник Генерального прокурора України Григорій Середа висловив сподівання, що правоохоронці використають положення нового Кодексу для захисту прав співгромадян та у боротьбі з корупцією, на високий рівень якої нарікають не лише українці, а й міжнародні експерти.
«Новий Кодекс набуде чинності у ніч на 20 листопада, а до кінця року Україна має ухвалити низку супутніх законів, серед іншого і тих, що реформують правозахисну систему держави. Законопроекти українська сторона підготувала, враховуючи свої міжнародні зобов’язання та стандарти», – заявив Григорій Середа.
