Київ – Україна цього маркетингового року вперше експортуватиме свою кукурудзу в Китай – це результат домовленостей, яких у Пекіні досягло українське керівництво. Раніше цього року сторони погодили 3-мільярдний кредит, який Китай надав Україні на реалізацію проектів в аграрній галузі. У відповідь Київ поставить у Пекін 5 мільйонів тонн кукурудзи за ціною дещо нижчою за ринкову. Експерти схвально оцінюють такий прорив на Схід, однак наголошують: не факт, що співпраця буде стабільною.
Основною вимогою для експорту української кукурудзи була її відповідність всім фітосанітарним вимогам Китаю. Після того, як 9 листопада в Пекіні українська й китайська сторони підписали відповідний протокол, Україні відкрився новий ринок збуту. Вже до кінця цього року вдасться експортувати першу партію кукурудзи, повідомляють у Міністерстві аграрної політики.
«Треба, щоб цей ринок був наш»
Налагодити довгострокову співпрацю зі Сходом можна через збільшення посівних площ кукурудзи на 10-15%, каже заступник голови парламентського Комітету з питань аграрної політики, член «Блоку Литвина» Сергій Терещук. Зробити це можна за рахунок скорочення площ озимої пшениці і ячменю. Умовою успішної співпраці з КНР у цьому питанні він вважає ефективне використання Україною отриманих у кредит коштів.
«Якщо правильно і грамотно розпорядитися кредитами, звичайно, можна збільшити обсяги, якщо вони справді підуть виробнику. Це дуже добре, що ми знаходимо нові ринки збуту для нашої продукції. Ми можемо нарощувати виробництво кукурудзи, щонайменше вдвічі і можемо це зробити у найближчі 2-3 роки», – каже Терещук.
Про перевагу виходу України на ринок Китаю зазначає і директор Інституту аграрної економіки, академік Петро Саблук. «На зовнішній ринок треба виходити. Треба, щоб українців трішки зло взяло, що на Сході кукурудза з Америки. Треба щоб цей ринок був наш», – каже він.
Конкурентноспроможна кукурудза – завдання №1
Інтерес Китаю нині у тому, щоб диверсифікувати постачальників і мати можливість вибирати, каже генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа. Перетворюючись на суттєвого експортера за невеликий проміжок часу, Україна змогла зацікавити закритий донедавна ринок збуту, а проте не можна забувати і про країни, в які кукурудза вже експортується. Це – Північна Африка, Близький Схід і південь Європи.
Дозволити собі повноцінно торгуватись Україна поки ні з ким не може. Головне її завдання на сьогодні показати, що українська кукурудза конкурентоспроможна, наголошує експерт.
«Якщо говорити про інтереси українських сільгоспвиробників або експортерів, то інтерес не в тому, щоб бути присутнім на китайському ринку, а в тому, щоб була копійка в кишені. Аналогічно інтерес в Китаю не в тому, щоб відхопити в України 5 мільйонів тонн кукурудзи,а в тому, щоб у них був серйозний конкурент з іншими постачальниками», – каже Володимир Лапа.
«Тут питання не в тому, що є 5 мільйонів тонн і треба їх «кров з носа» поставити, і так само Китаю «кров з носа» ці 5 мільйонів тонн купити. Це – бізнес», – додає він.
Найближчим часом Україна має намір передати китайській стороні перелік українських підприємств, які зацікавлені в експорті кукурудзи та відповідають фітосанітарним вимогам цієї країни. Крім найприбутковішої зернової культури, Україна планує вивести на китайський ринок ячмінь, пшеницю, сою і ріпак.
Основною вимогою для експорту української кукурудзи була її відповідність всім фітосанітарним вимогам Китаю. Після того, як 9 листопада в Пекіні українська й китайська сторони підписали відповідний протокол, Україні відкрився новий ринок збуту. Вже до кінця цього року вдасться експортувати першу партію кукурудзи, повідомляють у Міністерстві аграрної політики.
«Треба, щоб цей ринок був наш»
Налагодити довгострокову співпрацю зі Сходом можна через збільшення посівних площ кукурудзи на 10-15%, каже заступник голови парламентського Комітету з питань аграрної політики, член «Блоку Литвина» Сергій Терещук. Зробити це можна за рахунок скорочення площ озимої пшениці і ячменю. Умовою успішної співпраці з КНР у цьому питанні він вважає ефективне використання Україною отриманих у кредит коштів.
«Якщо правильно і грамотно розпорядитися кредитами, звичайно, можна збільшити обсяги, якщо вони справді підуть виробнику. Це дуже добре, що ми знаходимо нові ринки збуту для нашої продукції. Ми можемо нарощувати виробництво кукурудзи, щонайменше вдвічі і можемо це зробити у найближчі 2-3 роки», – каже Терещук.
Треба щоб українців трошки зло взяло, що на Сході кукурудза з Америки. Треба щоб цей ринок був нашПетро Саблук
Конкурентноспроможна кукурудза – завдання №1
Інтерес Китаю нині у тому, щоб диверсифікувати постачальників і мати можливість вибирати, каже генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа. Перетворюючись на суттєвого експортера за невеликий проміжок часу, Україна змогла зацікавити закритий донедавна ринок збуту, а проте не можна забувати і про країни, в які кукурудза вже експортується. Це – Північна Африка, Близький Схід і південь Європи.
Дозволити собі повноцінно торгуватись Україна поки ні з ким не може. Головне її завдання на сьогодні показати, що українська кукурудза конкурентоспроможна, наголошує експерт.
Інтерес не в тому, щоб бути присутнім на китайському ринку, а в тому, щоб була копійка в кишеніВолодимир Лапа
«Тут питання не в тому, що є 5 мільйонів тонн і треба їх «кров з носа» поставити, і так само Китаю «кров з носа» ці 5 мільйонів тонн купити. Це – бізнес», – додає він.
Найближчим часом Україна має намір передати китайській стороні перелік українських підприємств, які зацікавлені в експорті кукурудзи та відповідають фітосанітарним вимогам цієї країни. Крім найприбутковішої зернової культури, Україна планує вивести на китайський ринок ячмінь, пшеницю, сою і ріпак.
