Україна має унікальну можливість допомогти у вирішенні Придністровського конфлікту. І від її ролі у цьому питанні залежатиме оцінка головування України в Організації з безпеки і співпраці в Європі, яке вона перебрала цього року. Про це в розмові з Радіо Свобода сказав заступник директора програм Росії та Євразії Фундації Карнегі Метью Рожанський.
– Пане Рожанський, що робить Вас оптимістом щодо того, що нинішнє керівництво України може гідно представити країну в такій важливій ролі, як головування в одній з найпрестижніших міжнародних організацій?
– Українське головування щойно розпочалося, і я не кажу, що я оптиміст. Але для того, щоб досягти успіху, українському керівництву потрібно бути по-справжньому амбітним. Якщо Україна просто намагатиметься «не виставлятися», бути непомітною на тлі інших, щоб її не критикували, то її головування приречене на провал. Бо критикувати Україну будуть у будь-якому разі. Всім, відомо, за що її критикують зараз, особливо в гуманітарному аспекті, тому така позиція лише поглибить скептицизм, який панує зараз щодо України в усьому європейському та євроатлантичному просторі.
Якщо ж Україна вибере ті питання, в яких вона компетентна і котрі спроможна вирішити, і вкладе в них всі свої ресурси, то вона зможе зробити реальний прогрес.
– Серед питань, які, як Ви вважаєте, під силу Україні, є розв’язання заморожених конфліктів на території колишнього Радянського Союзу, зокрема, Придністровського. Але багато оглядачів вважають, що ключі від вирішення цього конфлікту лежать не в Києві, а в Москві, бо Україна наразі не має незалежної закордонної політики.
– Чи українці мають незалежну закордонну політику, залежить від самих українців. Не у Москві врешті-решт вирішують, чи Київ матиме якісь амбіції, чи ні в питанні лідерства в ОБСЄ. Але є певні питання, у вирішенні яких Україна має набагато більше знань, впливу та зацікавленості, ніж інші. Так, Україна може опинитися перед необхідністю вирішувати кризи, пов’язані з Нагірним Карабахом чи Білоруссю, але вона не повинна обирати ці питання своїми пріоритетами.
Але я вважаю, що у випадку Придністровського конфлікту Україна може відіграти важливу роль, бо зараз усі сторони, які беруть участь у вирішенні цього конфлікту, крім самих Придністров’я і Молдови, я маю на увазі ще і Росію та Європейський Союз, всі вони дали сигнал, що настала можливість для досягнення певних результатів. Зараз Україна має унікальну можливість використати свої знання і вплив, бо вона буде мати подвійну роль – і як учасник переговорів, і як їхній організатор, як країна, що головує в ОБСЄ.
Зараз мені здається, що навіть Росія шукає можливості вирішення цього конфлікту, але у такий спосіб, який підходить їй. Ми всі бачили, як поводиться Росія, коли вона не зацікавлена у вирішенні конфлікту на Кавказі. Але тут ситуація інша. І Україна має можливість підштовхнути вирішення цього конфлікту. Інша справа, що Київ може не захотіти використовувати свій потенціал, може захотіти уникнути складних переговорів, тоді про українське керівництво в ОБСЄ будуть говорити як про провал.
– Пане Рожанський, що робить Вас оптимістом щодо того, що нинішнє керівництво України може гідно представити країну в такій важливій ролі, як головування в одній з найпрестижніших міжнародних організацій?
– Українське головування щойно розпочалося, і я не кажу, що я оптиміст. Але для того, щоб досягти успіху, українському керівництву потрібно бути по-справжньому амбітним. Якщо Україна просто намагатиметься «не виставлятися», бути непомітною на тлі інших, щоб її не критикували, то її головування приречене на провал. Бо критикувати Україну будуть у будь-якому разі. Всім, відомо, за що її критикують зараз, особливо в гуманітарному аспекті, тому така позиція лише поглибить скептицизм, який панує зараз щодо України в усьому європейському та євроатлантичному просторі.
Якщо ж Україна вибере ті питання, в яких вона компетентна і котрі спроможна вирішити, і вкладе в них всі свої ресурси, то вона зможе зробити реальний прогрес.
– Серед питань, які, як Ви вважаєте, під силу Україні, є розв’язання заморожених конфліктів на території колишнього Радянського Союзу, зокрема, Придністровського. Але багато оглядачів вважають, що ключі від вирішення цього конфлікту лежать не в Києві, а в Москві, бо Україна наразі не має незалежної закордонної політики.
– Чи українці мають незалежну закордонну політику, залежить від самих українців. Не у Москві врешті-решт вирішують, чи Київ матиме якісь амбіції, чи ні в питанні лідерства в ОБСЄ. Але є певні питання, у вирішенні яких Україна має набагато більше знань, впливу та зацікавленості, ніж інші. Так, Україна може опинитися перед необхідністю вирішувати кризи, пов’язані з Нагірним Карабахом чи Білоруссю, але вона не повинна обирати ці питання своїми пріоритетами.
Україна може відіграти важливу роль, бо зараз усі сторони дали сигнал, що настала можливість для досягнення певних результатів.Метью Рожанський
Але я вважаю, що у випадку Придністровського конфлікту Україна може відіграти важливу роль, бо зараз усі сторони, які беруть участь у вирішенні цього конфлікту, крім самих Придністров’я і Молдови, я маю на увазі ще і Росію та Європейський Союз, всі вони дали сигнал, що настала можливість для досягнення певних результатів. Зараз Україна має унікальну можливість використати свої знання і вплив, бо вона буде мати подвійну роль – і як учасник переговорів, і як їхній організатор, як країна, що головує в ОБСЄ.
Зараз мені здається, що навіть Росія шукає можливості вирішення цього конфлікту, але у такий спосіб, який підходить їй. Ми всі бачили, як поводиться Росія, коли вона не зацікавлена у вирішенні конфлікту на Кавказі. Але тут ситуація інша. І Україна має можливість підштовхнути вирішення цього конфлікту. Інша справа, що Київ може не захотіти використовувати свій потенціал, може захотіти уникнути складних переговорів, тоді про українське керівництво в ОБСЄ будуть говорити як про провал.
