Нове охолодження експерти пояснюють цілою низкою кроків Москви – тут і вимушене припинення діяльності американських громадських організацій, що сприяють російським правозахисним осередкам, і заборона всиновлення американськими родинами російських сиріт у відповідь на американський «Акт Магнітського», який забороняє в’їзд до Сполучених Штатів російських посадовців-порушників прав людини, тут і заборона імпорту з Америки яловичини, бо за океаном, мовляв, худобу відгодовують штучними препаратами.
Різко негативно сприймають американці посилення політичних репресій в Росії, нарешті, вимоги переглянути Договір про скорочення ядерних озброєнь, що його Москва вважає невигідним для себе. Як зауважує Джо Сіріціоні, представник американської впливової неурядової Ради з питань закордонних справ, це все послідовні цілеспрямовані кроки російського уряду.
«Це є частиною зусиль Путіна створити якомога більше віддалення Росії від Заходу і більш-менш протистояти Сполученим Штатам. Це не є непоправною ситуацією. Тривають переговори про заміну попередніх угод, що дозволило б Росії знову повернутися до вигідніших позицій», – констатує Джо Сіріціоні.
«Холодне плече» щодо Москви
Так чи інакше, у Вашингтоні нині говорять про політику так званого «холодного плеча» щодо Москви.
Сполучені Штати вийшли з «Робочої групи з питань громадянського суспільства». Це одна з 20 спільних американо-російських груп, створених наслідком «перезавантаження відносин» 2009 року в рамках «Комісії Обами-Медведєва».
На цей крок мало хто звернув увагу, але ось ще один – важливіший. Сергій Лавров, російський міністр закордонних справ, з великою помпою, публічно в російських ЗМІ від імені президента Володимира Путіна запросив Барака Обаму відвідати Москву навесні цього року. Як правило, оголошенням у пресі передує обопільна домовленість. Як повідомляє газета «Нью-Йорк Таймз», президент Обама вирішив не приймати запрошення. Пояснення таке, що, мовляв, зустрінемося у вересні, коли у Санкт-Петербурзі відбудеться саміт лідерів 20 економічно потужних держав.
Стівен Коен, історик, професор Принстонського університету, з цього приводу застеріг: «Ми можемо прямувати до Холодної війни замість партнерства, якого ми всі сподівалися 20 років тому».
Тоні Блінкен, представник Ради національної безпеки при Білому домі, сказав журналістам: «У нас є реальні розходження (з Москвою), і ми їх не приховуємо. Ми розходимося щодо проблем прав людини й демократії». Блінкен висловив сподівання, що розходження можна буде подолати.
Тим не менше, у відповідь речник Путіна Дмитро Песков ніби демонструючи російське «холодне плече», сказав що Америка повинна стояти осторонь російських справ: «Ми є справжньою демократичною країною і можемо дати собі раду самі».