Доступність посилання

14 Грудень 2017, Київ 18:07

«Акт Магнітського» – ще один крок до санкцій проти чиновників Росії


Прага – У середу заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков попередив Сполучені Штати, що у разі ухвалення Конгресом «Акту Магнітського» як закону Москва вдасться до «адекватних кроків у відповідь» (яких саме – речник МЗС Росії не уточнив). Комітет з міжнародних відносин Сенату США напередодні одностайно схвалив так званий «Акт Магнітського», який, у разі ухвалення його як закону, передбачає візові та фінансові санкції проти російських чиновників, причетних до загибелі в російському слідчому ізоляторі у 2009 році правника фонду Hermitage Capital Сергія Магнітського.

У залі, повній глядачів та репортерів, сенатор Джон Керрі (демократ від штату Массачусетс), голова Сенатської комісії в іноземних справах проводив голосування: «Всі, хто на підтримку і каже «так» (голоси – «так»). Хто проти – «ні» (тиша). «Так» – означає одноголосну підтримку».

Після кількох затримок, очікування схвалення «Акту Магнітського» у комітеті із закордонних справ вважалося найбільшою перешкодою для утвердження його як закону США. У разі остаточного проходження цього закону через Конгрес – на багатьох чиновників із Росії, які причетні до порушення прав людини і смерті Магнітського, очікують заборони на в’їзд до США та замороження їхніх активів на Заході.

Такі кроки США стали відповіддю на смерть Сергія Магнітського у 2009 році в російському слідчому ізоляторі, після того, як він був заарештований у 2008 році внаслідок спроби розкрити причетність чільних посадовців до схеми з присвоєння 230 мільйонів доларів урядових коштів. Смерть Магнітського настала після майже річного перебування в слідчому ізоляторі, коли йому не надавали фактично ніякої медичної допомоги. Загибель Магнітського стала міжнародним символом порушення прав людини в Росії, спонукаючи його прихильників до пошуку справедливості поза межами російської держави.

«Список Магнітського» складається із 60 прізвищ

Глава Hermitage Capital Вільям Браудер розповідає, що ключовою постаттю Сенатської комісії зі складання списку 60 російських чиновників, причетних до загибелі Сергія Магнітського, став сенатор-демократ від штату Меріленд Бенджамін Кардін.

«Близько двох років тому я прийшов до сенатора Кардіна і обговорив з ним цю справу. Сенатор Кардін вивчив справу Магнітського і на її основі розробив законопроект, який на честь Сергія Магнітського отримав його ім’я і згідно з яким порушники прав людини не зможуть ні приїздити до США, ні користуватися американською банківської системою», – зазначає Вільям Браудер.

Кардін і двопартійна група з 36 сенаторів, які підтримали цей проект закону, боролися майже рік за його просування, будучи фактично в опозиції до адміністрації президента Барака Обами і загрозою процесу перезавантаження в американсько-російських відносинах.

20 червня російський президент Володимир Путін попередив Барака Обаму, що Росія, у свою чергу, заборонить деяким американським офіційним особам в’їзд на свою територію, якщо перелік осіб у справі Магнітського стане законом у США.

Адміністрація США занепокоєна ускладненням відносин із Москвою у разі ухвалення «Акту Магнітського», але, як зауважують аналітики з Вашингтона, навряд чи Обама накладе вето на цей закон після його схвалення в Сенаті та Палаті представників.

Ухвалення «Акту Магнітського» пов’язують також із проходженням у Конгресі скасування поправки Джексона-Веніка, що сприятиме нормалізації торгових відносин між США та Росією. Та й глава комітету у закордонних справах Сенату Джон Керрі тим часом зауважив, що «Акт Магнітського» може бути ще змінений за змістом до розгляду його Конгресом цього літа.
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG