Київ – Правозахисники хочуть оскаржити норму про необхідність в 10-денний термін повідомити про проведення мітингу у Європейському суді з прав людини. Як стверджують представники ініціативи «За мирний протест», це суперечить не лише Конституції України, але й Європейській конвенції прав людини. Водночас, судді говорять, що не застосовують таке положення у рішеннях про заборону акцій протесту.
Правозахисники оскаржуватимуть положення Київради про необхідність в 10-денний термін повідомляти про проведення акцій у Європейському суді з прав людини. Про це заявив представник Всеукраїнської ініціативи «За мирний протест» Володимир Чемерис. Адже така норма суперечить не лише Конституції України та рішенню Конституційного Суду, але й Європейській конвенції прав людини, зауважує він.
Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядуванняСтаття 39 Конституції України
«Стаття 11 Європейської конвенції прав людини, яка гарантує свободу зібрань, говорить, що здійснення цих прав не підлягає ніяким обмеженням, які передбачені законом і необхідні у демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки і громадського порядку. Тобто ті, які передбачені законом, і аж ніяк не органом місцевого самоврядування», – наголошує Чемерис.
Більшість позовів про заборону акцій суди задовольняють
У 2012 році, за офіційною статистикою, до судів було подано понад 400 позовів про заборону різноманітних акцій та мітингів. І майже всі позови (84%) суди задовольнили. Однак, як стверджує суддя Вищого адміністративного суду України Олександр Гашицький, рішень судів, які б не дозволили ту чи іншу акцію лише через недотримання встановленого міською владою терміну сповіщення, немає.
«Ми однозначно не можемо залишати у силі судові рішення, які мають в своїй основі тільки посилання на дотримання якогось строку, який дійсно не встановлений у Конституції і законами України. Однак, якісь розумні строки повинні бути – хоча б для підготовки цього позову до суду про обмеження? Повинні бути. Очевидно, хоча б день. І звичайно, той, хто хоче організувати якийсь процес чи дати дозвіл, він хоче мати якийсь запас часу і його він і пробує визначити», – говорить суддя.
Намагаються його визначити не лише міські ради. У парламенті ще 2008 року зареєстрований законопроект, який узаконює обов’язок протестувальників повідомляти владу про акцію за 2 робочі дні, а також забороняє дозволені нині спонтанні протести. Наразі він внесений до порядку денного нинішньої сесії.
Українські суди скасовують рішення рад про термін сповіщення
Однак, за словами члена Консультативної ради при омбудсмені України Михайла Каменєва, конституційного регулювання в цій сфері достатньо. Залишається лише, щоб суди при винесенні рішень застосовували відповідне законодавство.
«Виходом з цієї проблеми, можливо, буде постанова, яка готується у Вищому адміністративному суді. Вона може вирішити питання щодо заборони мирних зібрань. У її проекті чітко вивчена практика рішень мирних зібрань, чітко вказано, на яких підставах не можна забороняти, чим треба керуватися, що не можна керуватися рішеннями місцевих рад, які встановлюють терміни сповіщення», – зазначає Каменєв.
Раніше Вищий адміністративний суд України скасував Ухвалу Київського апеляційного суду про незаконність положення Київської міської ради (від 1999 року) про 10-денний термін повідомлення про проведення акцій.
Ініціатива «За мирний протест» оскаржує подібні до київського рішення в інших містах України. У Дніпропетровську, Сімферополі, Донецьку Житомирі, Чернівцях суди вже скасували відповідні положення, в яких встановлюються терміни, а також місця, де не можна проводити мітинги.
