Польські підручники з історії читали українські вчені, а українські вчені читали польські підручники. Після експертної оцінки вони обмінялися думками і виробили низку пропозицій щодо правок. Зауваження здебільшого стосуються висвітлення у підручниках обох країн міжнаціональних відносин, зокрема, міжнаціональних конфліктів ХХ століття. Дітям треба максимально правдиво, але й максимально зважено розказувати про непрості сторінки спільної історії, зазначає начальник відділу змісту середньої освіти та освіти національних меншин Міністерства освіти і науки України Наталія Бескова.
Треба не забувати, що ми – є сусіди, живемо поруч, хоч ті старі рани болять і пам'ять болить, але вона має бути цивілізованоюНаталія Бескова
Немає можливості виробити одностайне бачення важких питань історії – Медрецький
Втім, щодо однієї з найбільш суперечливих подій польсько-української історії – «Волинської різанини» 1943 року – фахівці двох країн за 20 років існування комісії досі не виробили спільного підходу. Голова польської частини комісії, доктор історії з Варшавського університету Владзімеж Медрецький розказує: на нинішньому засіданні щодо цієї теми дискутували півтори години.
Ми вирішили поважати право авторів різних підручників до різних інтерпретацій цих історичних подій. Але за умови, що це бачення спирається на правдиві фактиВладзімеж Медрецький
Зміст має відповідати формі – Щупак
Засідання комісії, яке відбувалась у Дніпропетровську, також присвятили вирішенню спірних питань в історії українсько-польско-єврейських взаємин. До роботи комісії вперше приєднались дніпропетровські фахівці з єврейської історії: представники Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума» та музею «Пам’ять єврейського народу і Голокост в Україні». Фахівці з історії єврейського народу заявили, що у шкільних підручниках обох країн тема єврейства, зокрема історія Голокосту, подається наразі цілком прийнятно. Директор Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума» Ігор Щупак, зауважує:
«Ті підручники, які видаються в Польщі, – на голову вищі й кращі за українські. Передусім вищі за формою, виданням, поліграфією, це – європейська якість. Але зміст має відповідати формі. Коли ми вивчали те, як польські автори викладали ці спірні питання, то дійшли висновку, що українсько-польські відносини не завжди детально показують з різних боків. Ми б хотіли, щоб це було так: ось погляд української сторони, ось – польської. Натомість, що стосується історії євреїв, їхнього побуту на території Польщі, Голокосту як трагедії Другої світової війни, то це – викладається, на наш погляд, більш толерантно і помірковано», – відзначає Ігор Щупак.
Під час роботи підручникової комісії українські та польські фахівці відвідали Музей Голокосту в Дніпропетровську, один з найбільших у Європі. Тисячі унікальних експонатів цього закладу розповідають про трагедію одного народу, нерозривно пов’язану з трагедіями інших.
Наступного року польсько-українська підручникові комісія засідатиме вже у Польщі.