– Санкції, що були ухвалені, є дещо символічними, бо стосуються осіб другого і третього плану російської політики. Однак вони важливі як прецедент. Європа на цих особах мов розігрівається. Мене обнадіяло те, що голова європейської дипломатії Катрін Аштон сказала, що вже на найближчому саміті ЄС у п’ятницю, який буде дуже важливим для України, ці списки можуть розширити й включити таких людей, як керівник «Газпрому» Олексій Міллер та голова «Роснєфті» Ігор Сєчин – це люди з найближчого оточення Путіна. Гадаю, що єдиний спосіб вплинути на осіб, які дійсно ухвалюють рішення, а це, насамперед, Путін, – арешти рахунків тих, хто, як переконують більшість експертів, є «гаманцями Путіна». Це – олігархи Абрамович, Тимченко і той самий Міллер, адже існує думка, що понад 4 відсотки «Газпрому» належать Путіну.
– Підвищений тиск на Кремль триває з моменту окупації Криму. Який із кроків, вжитих Євросоюзом, на Вашу думку, був найдієвішим?
Захід, не розриваючи зв’язків з Кремлем, намагається на нього вплинути арештами рахунків тих людей, що займаються особистим бізнесом ПутінаАндрій Піонтковський
– Тут ми говоримо про індивідуальні санкції, але ж грядуть також широкі економічні покарання…
Люди будуть втрачати десятки мільярдів доларів тільки через авантюри однієї людини. Тож ці санкції матимуть терміновий ефектАндрій Піонтковський
– Чи припускаєте Ви можливість повноцінного воєнного вторгнення Росії в Україну?
– Збройне вторгнення в Україну може розпочатися будь-якого дня. Я, наприклад, вважаю, що Путін із задоволенням зробив би це вже 21 березня, щоб зірвати саміт ЄС та України, де планують підписати цю багатостраждальну угоду про асоціацію. Тому слід вибирати ті засоби тиску, що можуть мати ефект буквально протягом днів.
– Тим часом деякі країни ЄС готові йти значно далі. Скажімо, Франція припускає можливість скасувати контракт з Росією на постачання військових кораблів «Містраль». Чи не думаєте Ви, що такий крок міг б стати важливим символом протистояння російській окупації України та сигналом іншим європейським партнерам, які все ще вагаються?
– Це – дуже серйозний жест. Загалом моє ставлення до останніх заяв з боку Євросоюзу оптимістичніше за загальні оцінки. Абсолютно неочікуваною мовою заговорила німецький канцлер Анґела Меркель, сказавши, що «те, що робить Путін, загрожує нам всім». Її речник пішов ще далі, заявивши, що коли виникне потреба відмовитися від російського газу, то це буде зроблено. Все це свідчить про те, що між європейцями пройшла якась іскра. Свідомість європейських лідерів змінилася: вони зрозуміли, що йдеться про дуже реальну небезпеку.